Чи зможе Мерц витратити трильйон євро — і врятувати Німеччину від стагнації та війни?

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Фрідріх Мерц, імовірний новий канцлер Німеччини, отримав політичну підтримку для історичного інвестиційного пакета — до €1 трлн на інфраструктуру та оборону. Але, як пише Bloomberg, тепер йому доведеться вирішити складніше завдання: чи здатна німецька держава реалізувати ці гроші на практиці?
«Гроші є. Наступний крок — реформувати державу», — наголосив Вернер Ґатцер, голова наглядової ради Deutsche Bahn та колишній заступник міністра фінансів.
Історична сума, історичний виклик
📌 Загальна сума пакета:
- €500 млрд — спеціальний інфраструктурний фонд
- €500+ млрд — витрати на оборону, дозволені після зміни конституційного «боргового гальма»
Ці кошти мають активізувати економіку Німеччини, яка стикається з структурною слабкістю, падінням попиту з Китаю, енергетичним шоком і кризою автопрому. Але не менш важливим є створення нового оборонного щита Європи, оскільки президент США Дональд Трамп швидко виводить США з європейської системи безпеки.
Німеччина може рухатися швидко — але зазвичай ні
⚡ Після вторгнення РФ у 2022 році Німеччина швидко збудувала LNG-термінали — приклад екстреної мобілізації.
🧱 Але водночас:
- Будівництво аеропорту Берлін-Бранденбург тривало 14 років
- Станція Штутгарт-21 досі недобудована
- У 2023 році €76 млрд бюджетних коштів не були використані — через бюрократію, нестачу персоналу та затримки в проєктуванні
Проблема №1: Повільне освоєння коштів
Прогнози Deutsche Bank:
- 2026: €30 млрд інфраструктурних інвестицій
- 2027: €60 млрд (пікове навантаження)
- 2028: €40 млрд
- Витрати на оборону: з €80 до €150 млрд у 2026–27
«Усе впирається не в гроші, а в державну здатність реалізації», — зазначає Bloomberg.
Проблема №2: Військово-оборонний сектор
- Поствоєнні обмеження забороняють Німеччині створювати складські запаси зброї
- Лише 25% від €100 млрд оборонного фонду (ініційованого урядом Шольца) було фактично витрачено
- Пропонується пом’якшити обмеження, щоб збільшити виробництво (компанії: Rheinmetall, Hensoldt, Diehl Defence)
- Очікується, що вони переманять кадри з автомобільної галузі, яка перебуває в кризі
Проблема №3: Людський фактор
- Будівництво мостів, шкіл, лікарень вимагає великої кількості працівників, а ринок вже перегрітий
- Президент інституту Ifo Клеменс Фуест попереджає:
«Якщо влити ще більше коштів у повний сектор — це лише підніме ціни»
Рішення: трудова імміграція, залучення пенсіонерів, цифровізація процедур, скорочення апеляцій та планувальних затримок.
Політичні ставки: AfD дихає в спину
Опитування Forsa (квітень 2025):
- AfD — 24%, на 1% позаду блоку CDU/CSU Мерца
- Партія використовує антибюрократичну риторику, обіцяє «негайні результати»
«Це не просто економічна програма — це виклик національного масштабу», — заявив Мерц, перефразовуючи Маріо Драґі:
«Якщо ми не зробимо це зараз — не зробить ніхто»
Що це означає для ЄС — і для України
- Німеччина бере на себе роль оборонного лідера Європи — у вакуумі, що залишає Трамп. Це важливий шанс для України інтегруватися в нову архітектуру.
- Інфраструктурний бум — шанс для українських компаній, які можуть залучатися до підрядів у сфері будівництва, ІТ, транспорту.
- Нові оборонні закупівлі можуть включати українські рішення (БПЛА, ППО, кібербезпека), особливо якщо Мерц підтримуватиме оборонну індустріалізацію союзників.
- Якщо Німеччина зазнає фіаско — це посилить популістів у всій Європі та підштовхне до нової хвилі недовіри до централізованих інвестиційних підходів.
Чому це важливо знати
Німецький план “трилионного імпульсу” — це тест на виживання не лише для Мерца, а й для самого Європейського Союзу. Вперше за останні 80 років Берлін обіцяє не лише «порядок», а й дію — швидку, масштабну, ризиковану.
Якщо ця машина заведеться — вона змінить економічну географію Європи. Якщо ні — політична вага перейде до радикалів. Для України це момент, коли слід бути не спостерігачем, а учасником нової європейської гри.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







