Хто створив ресторан «Рів’єра» і як він виглядав

Будівлю спроєктували архітектори Н. Чмутіна, А. Добровольський та Є. Сарнавський. А. Добровольський — один з найвідоміших київських зодчих свого покоління. Він працював у Києві з 1920-х років і формував обличчя міста впродовж кількох десятиліть. Його ім’ям згодом назвали цілий архітектурний квартал на Печерську, що й нині є предметом містобудівної дискусії.

Ресторан «Рів’єра» мав П-подібну форму у плані. Відкритий курдонер — парадний двір — був звернений у бік Дніпра. Конструкція поєднувала криті приміщення та відкриті галереї, що дозволяло гостям насолоджуватися панорамою річки. Загальна місткість закладу становила 200 місць — значна кількість для паркового ресторану того часу.

Чому «Рів’єра» нагадувала українську народну архітектуру

Головним акцентом усієї композиції був високий трапецієподібний дах над центральною частиною. За формами він нагадував шестикутні віконні та дверні отвори, характерні для української народної архітектури. В інтер’єрах і на фасадах використали декор у дусі народноужиткового мистецтва — орнаменти, різьблення, елементи традиційного розпису.

Дерев’яна споруда не була типовим міським рестораном. Вона органічно вписувалася у ландшафт дніпровських круч, формуючи силует паркової зони з боку річки. Для Києва 1930-х це був приклад архітектури, що свідомо поєднувала модерністські підходи з українською традицією.

Що стало з рестораном під час окупації

Під час німецької окупації Києва 1941–1943 років ресторан змінив назву. Окупаційна влада перейменувала його на Deutsches Kafee, а також використовувала назву Dnjeper Höhe — «Дніпровська висота». Це було типовою практикою: окупанти масово перейменовували київські заклади на німецький лад. Аналогічну долю пережив, наприклад, легендарний ресторан «Лейпциг» у центрі міста.

У 1943 році споруда згоріла. Дерев’яна конструкція не залишила шансів на порятунок будівлі. Точні причини пожежі остаточно не встановлені — це могло бути наслідком бойових дій або цілеспрямованого руйнування під час відступу окупантів.

Як «Рів’єра» відроджувалася після війни

У 1946 році на тому ж місці збудували новий літній ресторан «Рів’єра». Проте він мав вже іншу архітектуру та оформлення — повоєнна будівля не відтворювала унікальний народний стиль оригіналу 1937 року. Новий заклад був простішим за архітектурним рішенням і не мав тих декоративних елементів, що вирізняли попередника. Цей ресторан пропрацював до 1963 року, після чого територія залишилася без закладу на понад 40 років.

Від занедбаної території до Leo Club

Нове життя це місце отримало у 2005–2007 роках, коли тут споруджено ресторан Leo Club. Зовнішній образ нової будівлі максимально наближено до споруди 1930-х років — архітектори свідомо відтворили силует і пропорції оригіналу. Це рідкісний для Києва випадок, коли сучасний заклад зберігає візуальний зв’язок з історичною попередницею.

Паркова дорога загалом зазнала значних змін з радянських часів. Більшість колишніх атракціонів, танцювальних майданчиків і літніх закладів зникли. Зелений театр, який свого часу був одним з найпопулярніших майданчиків Києва, так і не був відновлений у первісному вигляді. Натомість територія частково забудована сучасними об’єктами, що змінили характер паркового ландшафту.

Чому історія «Рів’єри» важлива для розуміння Києва

Історія ресторану «Рів’єра» — це зріз кількох епох: радянський модернізм з українськими мотивами, руйнування окупацією, повоєнне відновлення і сучасна реінтерпретація. Подібні втрати архітектурної спадщини в Києві — не поодинокі. Чимало будівель, що формували обличчя міста у довоєнний період, зникли безповоротно.

Паркова дорога зберігає потенціал стати повноцінним культурно-рекреаційним простором, яким вона була у 1930-х. Для цього важливо фіксувати й популяризувати її історію — зокрема історію таких об’єктів, як «Рів’єра».

Раніше ми писали

Київ має багату ресторанну історію, яка тісно переплетена з архітектурою міста. Ми розповідали про те, як працював легендарний ресторан «Лейпциг», коли у Києві говорили німецькою. Також ми писали про те, як суд захистив архітектурний квартал Добровольського на Печерську від забудови — того самого архітектора, що спроєктував «Рів’єру». А ще — про загрозу руйнування столітніх левів на Великій Житомирській, яка ілюструє, як Київ втрачає архітектурну спадщину.