Історія будинку

Будинок на Великій Житомирській, 23 зводив архітектор Мартін Клуг у 1908-1911 роках. Спочатку це була чотириповерхова «інсула» — прибутковий будинок для заможних мешканців, який замовив священник Іларіон Радзимовський. Згодом будівлю надбудували двома поверхами, щоб розмістити більше орендарів.

Будинок став одним із яскравих зразків київського модерну з його характерним «глумливим» декором. Фасад прикрашають леви-маскарони з людськими обличчями, косами та стрічками — ці елементи демонструють майстерність та фантазію початку XX століття.

Соціальна структура будівлі також типова для того часу: парадні сходи вели до квартир мешканців, а чорні призначалися для прислуги. За даними Вікіпедії, будинок представляє стиль модерн (ар-нуво) і є пам’яткою місцевого значення. Його декоративні елементи роблять цю будівлю впізнаваною частиною історичного центру Києва.

Проблема руйнування

За інформацією експертів «Реновація UA», які опублікували фотографії пошкоджень, уже постраждав один із культових левів-маскаронів на фасаді. Проблема криється в самих матеріалах декору.

Більшість декоративних елементів будинку виконані не з міцного каменю, а з гіпсу чи цементу з металевим армуванням. На початку XX століття це був поширений спосіб створення архітектурних прикрас — він дозволяв швидко та відносно дешево виготовляти складні форми.

Однак ці матеріали виявилися беззахисними перед зовнішніми умовами. Мороз, дощ, температурні перепади протягом понад століття поступово руйнують структуру декору. Вода просочується в тріщини, замерзає взимку та розширює пошкодження. Металеве армування всередині іржавіє та розширюється, що додатково руйнує гіпс.

Без постійного професійного догляду руйнування неминуче. Якщо скульптуру доведеться створювати заново лише за світлинами, це вже буде не той лев — попереджають експерти у своїй публікації. Різниця між автентичним декором і його копією принципова для збереження культурної цінності пам’ятки.

Київський модерн під загрозою

Будинок з левами не єдина пам’ятка, що потребує уваги. У Києві близько тисячі будинків мають статус пам’ятки архітектури, і проблема їхнього збереження загострилася останні 15 років.

Водночас є позитивні зміни. За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, у 2025 році кількість обстежень пам’яток збільшилася втричі, що свідчить про зростання уваги до проблеми з боку міської влади.

Лише днями, 9 грудня, стартувала дискусія про реставрацію «Літаючої тарілки» — проєкт розкритикували саме через загрозу втрати автентичності. Це показує: кияни активно обговорюють, як зберігати історичні будівлі — відновлювати їх у первісному вигляді чи адаптувати під сучасне життя.

Загальнодержавна ситуація також складна: на обліку в Україні перебуває 152 тисячі пам’яток, багато з яких потребують професійного втручання.

Чому кожен день має значення

Будинок з левами на Великій Житомирській — це не просто красива будівля. Це частина київської ідентичності, свідчення про те, яким місто було понад століття тому. Столітні леви на фасаді все ще дивляться на перехожих — але скільки ще часу у них є?

Зберегти автентичність можливо, якщо діяти зараз. Кожен сезон морозів і дощів наближає момент, коли відновлення стане неможливим без повної заміни декору. А це означатиме, що наступні покоління побачать лише копію того, що мали змогу бачити ми — справжні свідчення майстерності початку XX століття.

Що можна зробити

Збереження архітектурної спадщини — справа спільна. Власники будинків-пам’яток зобов’язані проводити реставраційні роботи згідно із встановленими стандартами. Міська влада має контролювати стан об’єктів та, де можливо, фінансово підтримувати реставрацію.

Позитивний знак: втричі більше обстежень пам’яток у 2025 році означає, що проблема на порядку денному. Це створює можливість виявити проблемні об’єкти до того, як руйнування стане незворотним.

Увага громадськості та експертів, як от публікація «Реновація UA», допомагає не втратити цінні об’єкти з поля зору. Публічне обговорення стану пам’яток створює тиск на відповідальних осіб та привертає увагу до необхідності дій. Професійна реставрація вимагає залучення фахівців, які володіють технологіями роботи зі старовинними матеріалами.

Чому це важливо знати

Чому важливо зберегти саме оригінальний декор, а не зробити його копію? Автентичність — це не просто «старі камені». Це матеріальне свідчення епохи, руки майстрів початку XX століття, дух часу, який неможливо відтворити навіть за найкращими технологіями.

Модерн став унікальною епохою в архітектурі — це був час експериментів із формами, матеріалами та декором. Київ має одну з найбагатших колекцій модерну в Україні: будинки Городецького, Бродського, Маршака. Кожен оригінальний елемент робить місто унікальним, відрізняє його від міської декорації або тематичного парку.

Культурна спадщина формує ідентичність міста. Столітні леви на Великій Житомирській — це частина того, що робить Київ саме Києвом, а не просто великим містом із сучасною забудовою. Крім того, автентична історична архітектура має туристичну привабливість, яку неможливо замінити новоробами.

Джерело: «Реновація UA» (експертна публікація про пошкодження)