Що саме знайшли бійці під Переяславом

Знахідка — це епіфіз кульшового суглоба, тобто масивна кінцева частина стегнової кістки мамонта. Такі фрагменти кісток трапляються нечасто і мають значну наукову цінність, адже дають змогу визначити вік, розміри та фізичний стан тварини. Епіфіз стегнової кістки є одним із найбільших елементів скелета мамонта, тому зберігається в ґрунті краще за дрібніші кістки. Бійці добровільного формування територіальної громади №2 «Переяслав» виявили кістку під час виконання завдань на південно-східній околиці міста та одразу передали її науковцям заповідника.

Визначення та атрибуцію знахідки провів кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України Дмитро Ступак. Науковець підтвердив, що кістка належить мамонту, і наголосив на необхідності подальшого обстеження цієї локації. За його словами, потрібно дослідити це місце детальніше та з’ясувати, чи є там інші знахідки того ж періоду.

Чому вчені говорять про можливу палеолітичну стоянку

Ця знахідка — не перша на цьому місці. Ще у 2021 році археологи науково-дослідного сектору «Археологічна експедиція» НІЕЗ «Переяслав» виявили саме тут фауністичні рештки та крем’яний наконечник того ж періоду. Сукупність знахідок із одного місця, зроблених у різні роки, дає вагомі підстави говорити про потенційну пам’ятку палеоліту на околицях Переяслава.

Дмитро Ступак зазначив, що потрібно з’ясувати, як крем’яні знаряддя пов’язані з фауністичними залишками. Якщо всі знахідки виявляться одночасовими, це може свідчити про палеолітичну стоянку давніх людей, де вони полювали на мамонтів та інших великих тварин льодовикового періоду. Наявність крем’яних наконечників поруч із кістками тварин — класична ознака мисливських стоянок палеоліту, де давні люди обробляли здобич та виготовляли знаряддя.

Хто обстежив місце знахідки та які подальші плани

Місце виявлення кістки обстежили кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору «Археологічна експедиція» Олександр Прядко та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник сектору Олександр Павлик. Під час цього огляду інших артефактів вони не виявили, однак попередні результати обстежень 2021 року разом із нинішньою знахідкою формують достатню доказову базу для планування повноцінних археологічних розкопок у цій місцевості.

Науковці НІЕЗ «Переяслав» подякували бійцям ДФТГ-2 «Переяслав» за небайдужість та вагомий внесок у поповнення палеонтологічної колекції заповідника. Кістку мамонта передадуть для зберігання та подальшого експонування у фондах музею, де її зможуть побачити відвідувачі. Заповідник уже має колекцію палеонтологічних знахідок, і новий експонат стане важливим доповненням.

Чому ця знахідка важлива для Київщини

Мамонти мешкали на території сучасної України під час останнього льодовикового періоду — приблизно 10 000–100 000 років тому. Вовняний мамонт був одним із найбільших ссавців того часу та досягав висоти до 3,5 метра. Їхні рештки знаходять по всій країні, але кожна нова знахідка, особливо в поєднанні з крем’яними знаряддями, розширює уявлення вчених про життя давніх людей у цьому регіоні та їхні способи виживання у суворих кліматичних умовах. Якщо подальші дослідження підтвердять наявність палеолітичної стоянки, Переяслав отримає ще один значний археологічний об’єкт, який доповнить і без того багату історичну спадщину міста.

Переяслав відомий як одне з найбагатших на історичні знахідки міст Київщини. Минулого року під корінням ялини тут знайшли польську монету 1625 року, а у березні 2026-го НІЕЗ «Переяслав» дослідив вінчальні ікони 1876 року, що стали свідченням родинної історії в часи мовних заборон. Тепер до скарбів заповідника додалася кістка тварини, яка жила на цій землі за тисячі років до появи перших поселень.

Раніше ми писали

Київщина та столиця продовжують дивувати археологічними знахідками. У лютому ми розповідали про 175-річчя Вікентія Хвойки — чеського археолога, завдяки якому Київ здобув статус одного з найдавніших міст Європи. А минулоріч під ялиною в Переяславі знайшли монету часів Речі Посполитої, що підтвердило багатошаровість історії міста.