Що таке «Блакитний щит» і коли його запровадили

«Блакитний щит» — це спеціальний розпізнавальний знак, який затвердили Гаазькою конвенцією 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Другий протокол до конвенції, ухвалений 1999 року, розширив сферу застосування цього символу та посилив відповідальність за руйнування маркованих об’єктів. Зокрема, протокол запровадив новий статус «посиленого захисту» для найцінніших об’єктів і чітко визначив кримінальну відповідальність військових за зловживання терміном «військова необхідність».Знак має вигляд щита із синьо-білими трикутниками, що перетинаються. Його розміщують на будівлях, які мають культурну, історичну або архітектурну цінність. Мета маркування — зробити захист цих об’єктів чітким і видимим для всіх сторін конфлікту.За даними Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, «Блакитний щит» може позначати не лише самі об’єкти культурної спадщини, а й фахівців, які відповідають за їхній захист, персонал, залучений до охорони культурних цінностей, а також відповідні ідентифікаційні документи.В окремих випадках знак використовують у спеціальному форматі. Зокрема, потрійне зображення або версія з червоною облямівкою позначає об’єкти під особливим чи посиленим захистом відповідно до норм міжнародного права.

Чому «Блакитний щит» критично важливий під час війни

Усі об’єкти культурної спадщини захищені міжнародним правом навіть без спеціального маркування. Однак знак «Блакитний щит» перетворює цей абстрактний захист на конкретний і видимий сигнал. Це принципово важливо в умовах, коли росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та культурних об’єктах України.Для сторін збройного конфлікту наявність знаку означає обов’язок уникати ураження маркованих об’єктів під час планування та проведення військових операцій. Пошкодження або знищення об’єкта з таким маркуванням міжнародне право прирівнює до воєнного злочину.Для міжнародної спільноти «Блакитний щит» створює підстави для фіксації порушень і притягнення винних до відповідальності. Кожне маркування фактично стає юридичним доказом того, що об’єкт мав визнаний захисний статус на момент пошкодження. А для самих громад — це інструмент усвідомлення цінності та необхідності збереження спадщини навіть у найскладніших умовах.Як зазначають у Департаменті, «Блакитний щит» є не фізичним захистом, а юридичним і символічним бар’єром, який працює на випередження та відповідальність.

Як Україна використовує «Блакитний щит» з початку повномасштабної війни

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна активізувала маркування культурних цінностей знаком «Блакитний щит». У Києві цю позначку розмістили на пам’ятках Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». В Одесі знаки встановили на 50 будинках, а у Львові маркування отримали 794 пам’ятки архітектури та 20 мозаїчних творів.Нідерландська Агенція культурної спадщини передала Україні додаткові комплекти знаків для розширення програми маркування. Влітку 2025 року на Сумщині розпочали перший етап маркування пам’яток у прифронтовому регіоні.Міжнародний комітет «Блакитного щита», заснований 1996 року, координує зусилля із захисту культурної спадщини від загроз збройних конфліктів та стихійних лих у всьому світі. В Україні офіційним представником організації є музейний експерт та військовослужбовець ЗСУ Кирило Кобцев. Спільно з Генеральним штабом ЗСУ та Укрдержархівом він координує маркування архівних установ, які зберігають документи Національного архівного фонду.За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, позначення культурних цінностей «Блакитним щитом» зміцнює кримінальну відповідальність за їх пошкодження та створює додатковий правовий механізм захисту.

Скільки об’єктів культури в Україні постраждали від війни

Масштаби руйнувань підкреслюють, чому маркування культурних об’єктів є нагальним завданням. За різними оцінками, від початку повномасштабного вторгнення постраждали понад 4000 об’єктів культурної спадщини по всій Україні. Серед них музеї, бібліотеки, храми, театри та пам’ятки архітектури.Київ, попри систему протиповітряної оборони, також зазнає регулярних ударів. Кожна атака несе ризик для історичної забудови столиці, де зосереджена значна частина архітектурних пам’яток національного значення.Департамент охорони культурної спадщини КМДА продовжує роботу з інвентаризації, документування та захисту об’єктів у Києві. Програма маркування «Блакитним щитом» є частиною комплексної стратегії збереження культурного надбання міста в умовах триваючої війни.

Раніше ми писали

Тема збереження культурної спадщини під час війни залишається однією з ключових для столиці. Раніше ми повідомляли, що понад 4000 об’єктів культури в Україні зазнали пошкоджень від російських атак. Також ми розповідали, як музейники з усієї країни опановують цифрові методи збереження спадщини на курсах у Києві, а ЮНЕСКО виділила 29 тисяч доларів на реставрацію розписів трансепту «Софії Київської».