Як виглядав будинок на розі Паньківської та Ботанічної

Будинок звели у 1908–1909 роках у садибі № 9/14 за проєктом архітекторів Василя Кричевського та Василя Максимовича. Це була шестиповерхова споруда з мансардою, фасади якої оформили у формах українського народного архітектурного стилю.Трапецієподібні та прямокутні вікна оздоблювали трикутними чарунками з кахляними вставками. Кахляні плитки обличковували фасади другого і третього поверхів. Наріжну частину будинку акцентувала конусна баня з заломом — характерний елемент українського бароко, перенесений у модернову архітектуру.Загалом у будинку налічувалось 15 квартир із п’яти-семи кімнат кожна. За тогочасними мірками це був справжній хмарочос класу люкс — споруда навіть мала ліфтову шахту, що було рідкістю для Києва початку XX століття.

Хто жив у найбільшому модерновому будинку Києва

У будинку проживали родини його замовника Михайла Грушевського — голови Української Центральної Ради, видатного історика та громадського діяча — і архітектора Василя Кричевського, який власне створив стиль українського архітектурного модерну. Саме Кричевський є автором знаменитого будинку Полтавського губернського земства — першої споруди в цьому стилі.Також у різні роки тут мешкали історик мистецтва Олексій Новицький, художники Федір Кричевський та Анатолій Петрицький, письменники Юрій Тищенко та Спиридон Черкасенко, поет Олександр Олесь. Будинок став одним із центрів українського культурного життя в Києві. На шостому поверсі Кричевський облаштував музей-майстерню з етнографічною колекцією, а наприкінці 1917 року тут навіть проводили виставку засновників Української Академії Мистецтва.

Як більшовицький бронепотяг розстріляв будинок

25 січня (7 лютого за новим стилем) 1918 року, під час більшовицького штурму Києва, будинок родини Грушевських було цілеспрямовано знищено. За наказом командувача Михайла Муравйова обстріл вели запальними снарядами з бронепотяга, яким командував більшовик Андрій Полупанов. Бронепотяг стояв на залізничній колії між товарною станцією та пасажирським вокзалом.Мешканцям не дали часу навіть вивести з будинку дітей та літніх людей. Евакуація відбувалась під безперервним вогнем. Парламентер від домового комітету намагався домовитися з матросами про припинення обстрілу хоча б для евакуації, але більшовики відмовили: за їхніми намірами будинок підлягав негайному знищенню.Сам Муравйов пізніше хвалився: мовляв, палаючий будинок Грушевського горів яскравим полум’ям протягом трьох діб. Михайло Грушевський у той момент перебував на засіданні Української Центральної Ради, яка продовжувала працювати серед канонади.

Які цінності згоріли у пожежі

У полум’ї пожежі загинули рукописи та наукові роботи Михайла Грушевського — голови УЦР та одного з найвидатніших українських істориків. Вщент згоріла етнографічна колекція Василя Кричевського, яку він збирав протягом десятиліть. Також знищено цінні колекції зброї, порцеляни, скла, кераміки, килимів та інших українських старожитностей.Серед втрат — експонати з виставки засновників Української Академії Мистецтва, які наприкінці 1917 року повернули на Паньківську, 9. Збірку килимів з музею-майстерні Кричевського використовували для оздоби тієї виставки. Масштаб культурних втрат залишається неоціненним — більшість знищених матеріалів не мали копій чи аналогів.Загалом по центральній частині Києва під час штурму було випущено кілька тисяч снарядів, однак саме будинок Грушевських став єдиною спорудою, яку зруйнували повністю і цілеспрямовано. Він став символом трагедії більшовицького наступу на українську столицю в лютому 1918 року.

Що зараз на місці знищеного будинку

У 1921 році руїни будинку остаточно розібрали. У 1950-х роках на цьому місці зведено житловий будинок, відомий як «будинок академіків».Водночас зберігся менший триповерховий будинок на тій самій садибі, який за часів Грушевських називали флігелем. Нині в ньому розташований Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського — філія Музею історії міста Києва за адресою Паньківська, 9. Музей працює щодня, крім понеділка та вівторка.Доля будинку Грушевських — один із найвідоміших прикладів цілеспрямованого знищення української культурної спадщини. Як і руйнування історичних будівель на Подолі під час нинішньої війни, ця втрата є безповоротною. Так само руйнується будинок археолога Хвойки на Ігорівській — інша пам’ятка, пов’язана з видатними українськими науковцями. А загальний стан історичних будівель столиці викликає занепокоєння: як показало дослідження 2025 року, чверть Подолу перебуває у критичному стані.

Раніше ми писали

Ми раніше писали про знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій та судові процеси. Також ми повідомляли про занедбаний стан будинку археолога Хвойки на Ігорівській, 9/1. Крім того, ми розповідали, що чверть Подолу — це руїна.