Що таке «Втрачений Київ» і як працюватиме проєкт

Ініціатива розповідатиме про втрачені храми, будівлі та архітектурні ансамблі Києва через кілька каналів: інформаційні стенди на вулицях міста, спеціальний вебсайт та серію подкастів. Також у межах проєкту заплановані відкриті зустрічі, дискусії та тематичні презентації для всіх, хто цікавиться історією столиці.

Перші інформаційні стенди відкриють саме на Контрактовій площі — історичному серці Подолу, де колись стояв і сам Братський монастир. Ініціативу реалізують Департамент охорони культурної спадщини КМДА та Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з Комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».

Чому першим обрали саме Богоявленський собор

Богоявленський собор Київського Братського монастиря — одна з найвагоміших архітектурних втрат столиці. П’ятикупольний мурований храм збудували у 1690–1693 роках коштом гетьмана Івана Мазепи за проєктом зодчого Йосипа Старцева. Собор був однією з найбільших споруд тогочасного Києва і головною містобудівною домінантою Подолу.

Братський монастир, що займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно-Микільською, Ільїнською та Волоською вулицями, був не лише релігійним, а й просвітницьким центром: саме тут зародилася Києво-Могилянська академія — один з найстаріших університетів України. У крипті собору було поховано гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Після переїзду столиці з Харкова до Києва у 1934 році новий генеральний план міста не передбачав збереження споруд монастиря. У 1935–1936 роках за рішенням більшовицької влади Богоявленський собор розібрали на цеглу для потреб шкільного будівництва.

Олег Скрипка озвучив аудіогід до проєкту

Аудіогід до першого об’єкта — Богоявленського собору — озвучив Олег Скрипка, відомий український музикант та лідер гурту «Воплі Відоплясова». Організатори планують, що формат аудіогідів стане постійною складовою проєкту і для наступних об’єктів.

Громадська організація «Україна Інкогніта», яка є одним з партнерів ініціативи, вже має досвід роботи зі столичною спадщиною. Зокрема, у 2024 році організація підписала з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА меморандум про оцифрування об’єктів культурної спадщини Києва. До того «Україна Інкогніта» створила цифрову копію церкви Спаса на Берестові — пам’ятки архітектури XI–XII століть.

Чому це важливо знати

Стан культурної спадщини на Подолі залишається критичним. Як ми раніше писали, кожна четверта будівля історичного центру — занедбана, зруйнована або покинута. Водночас руйнування історичних будівель продовжується навіть попри мораторій та судові справи. Проєкт «Втрачений Київ» — це спроба не лише зберегти пам’ять про те, що вже втрачено, а й привернути увагу до захисту того, що ще можна врятувати.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, у січні 2026 року пам’яткоохоронець Дмитро Перов разом із депутаткою Київської міськради Ксенією Семеновою подали звернення до прокуратури щодо руйнування історичних будівель на Подолі. Питання збереження спадщини в цьому районі залишається одним з найгостріших для столиці.