Коли збудували будинок і як він змінювався

Будівлю зведено 1895 року як прибутковий будинок. Спершу він мав лише два поверхи з напівпідвалом. У 1949–1951 роках споруду надбудували до чотирьох поверхів — це була поширена практика повоєнного Києва. Після масових руйнувань Другої світової війни місто гостро потребувало житла, тому вцілілі будинки дореволюційної епохи масово надбудовували на один-три поверхи, а якщо товщина стін дозволяла — і більше.

Головною прикрасою пізньорадянської надбудови є викладений із цегли медальйон у центрі фасаду. За однією версією це символічне зображення сонця, за іншою — квітки. Архітектура головного фасаду лаконічна й симетрична: міжвіконні простінки оформлені лопатками, поверхи розділяють міжповерхові тяги. Центральний вхід має вигляд цегляного одноповерхового тамбуру з арочним порталом.

Будинок розташований у Шевченківському районі, на одній із найстаріших вулиць столиці, що від XVIII століття сполучала Поділ зі Старим містом. Поруч, на Вознесенському узвозі, 20, розміщена Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) — колишня Духовна семінарія, зведена у 1899–1901 роках.

Хто такий Олександр Богомазов

Олександр Богомазов (1880–1930) — один із найяскравіших представників українського авангарду першої третини XX століття. У 1917–1930 роках він мешкав із сім’єю у квартирі № 5 на другому поверсі будинку на Вознесенському узвозі, 18. Саме тут він створив значну частину своїх робіт, присвячених Києву.

Богомазов проголосив своїм творчим методом «спектралізм» — оригінальний варіант кубофутуризму, що поєднував аналіз руху, кольору та форми. Його знаменитий «Сінний ринок» та інші київські пейзажі стали класикою українського мистецтва. Художник фіксував динаміку міського життя — ринки, вулиці, людей — крізь призму геометричної абстракції та яскравого кольору.

Чому його забули і як повернули

Від середини 1930-х років ім’я авангардиста було фактично викреслено з історії радянського мистецтва. Творчість Богомазова не вписувалася в ідеологічно обов’язковий «соціалістичний реалізм», тому будь-які згадки про нього зникли з офіційних видань і музейних експозицій. Це була типова доля для багатьох представників українського авангарду — їхні імена системно витирали з культурної пам’яті.

Повернення відбулося лише в останні роки хрущовської «відлиги». У 1966 році група молодих київських мистецтвознавців домоглася відкриття першої персональної виставки Богомазова у Республіканському Будинку літераторів. Це стало початком тривалого процесу повернення художника в культурний простір України.

19 листопада 2002 року на фасаді будинку на Вознесенському узвозі, 18 відкрили меморіальну дошку на честь Богомазова. Її автори — скульптор Борис Довгань та архітектор Флоріан Юр’єв. А 2010 року будівлю офіційно включили до реєстру пам’яток наказом Міністерства культури і туризму України.

Де зараз його роботи

Нині твори Олександра Богомазова експонують у музеях і приватних колекціях по всьому світу — у Лондоні, Нью-Йорку, Венеції, Цюриху, Токіо, Сан-Франциско, Загребі та інших містах. Його роботи регулярно з’являються на міжнародних аукціонах і тематичних виставках, присвячених східноєвропейському авангарду.

Значну частину свого доробку художник присвятив саме Києву — місту, де провів останні тринадцять років свого життя. Київські сюжети Богомазова сьогодні є не лише мистецькою, а й історичною цінністю: вони фіксують вигляд міста на початку XX століття крізь унікальну авторську оптику.

Чим унікальний Вознесенський узвіз

Вознесенський узвіз зберігає унікальне нашарування різних епох. На території НАОМА, що сусідить із будинком Богомазова, археологи виявили фундаменти давньоруського храму другої половини XI століття. Кілька будівель XIX століття на вулиці також мають статус пам’яток. Це один із небагатьох куточків Києва, де на невеликій ділянці можна побачити сліди тисячолітньої історії міста.

Будинок Богомазова — не просто архітектурна пам’ятка. Це місце, де жив і творив один із найважливіших художників українського авангарду, чиє ім’я радянська влада намагалася стерти з історії. Сьогодні Богомазов визнаний на світовому рівні, а його київський будинок залишається свідченням того, наскільки глибоко авангардна традиція вкорінена в культурному ландшафті столиці.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року ми повідомляли про відкриття Музею Авангарду на Липській — десятої філії Музею історії Києва, де зібрано майже 300 робіт українських авангардистів. Також ми розповідали про знакові будівлі Києва та проблеми збереження спадщини. А у вересні 2025 року стартувала мистецька ініціатива «Меморіал Архипа Куїнджі» в Національному музеї історії України.