Як діяв обвинувачений

Обвинувачений запевняв потенційних «клієнтів», що знайомий з «першими особами Офісу Генерального прокурора». За його схемою, після переказу коштів людині мав зателефонувати представник прокуратури та запросити на роботу. Ціна питання залежала від рівня посади: місце в Офісі Генерального прокурора чоловік оцінював у 25 тисяч євро, а керівництво окружною прокуратурою Києва — у 25 тисяч доларів США.

Для підтвердження того, що гроші надійшли, він вимагав від жертв квитанцію про криптовалютну транзакцію. Саме це й допомогло правоохоронцям зафіксувати факт передачі коштів і викрити злочинця у липні 2025 року. Слідство встановило кількох потерпілих, які повірили обіцянкам і реально переказали гроші.

Чому подібні схеми спрацьовують

Схеми з «продажем» державних посад — один із найпоширеніших видів шахрайства, що паразитує на корупційних стереотипах. Частина громадян досі переконана, що влаштуватися на престижну посаду в держструктурі без «зв’язків» неможливо, — і саме ця довіра до неформальних механізмів стає вразливістю. Зловмисники свідомо обирають статусні відомства — прокуратуру, суди, силові структури, — щоб схема виглядала правдоподібніше.

Використання криптовалюти для отримання коштів стало поширеною практикою серед шахраїв: транзакції важче відстежити, а жертви часто не знають, як повернути переказані кошти. Водночас вимога квитанції свідчить про те, що обвинувачений будував схему методично — намагаючись контролювати кожен крок і підстрахуватись доказами того, що «послуга» нібито надана. Саме ця деталь стала вирішальним доказом у провадженні.

Хто веде справу і яке обвинувачення

Розслідування провели прокурори Київської міської прокуратури. Справу кваліфіковано за кількома статтями: закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди, закінчений замах на шахрайство, а також незакінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди та незакінчений замах на шахрайство. Тепер суд має оцінити всі обставини й визначити відповідальність обвинуваченого. Справа публічна — її розгляд може стати сигналом для інших потенційних шахраїв, які спекулюють на корупційних очікуваннях суспільства.

Чи це перша справа проти цього чоловіка

Матеріали кримінального провадження передано до суду — тепер саме суд має встановити вину та визначити покарання. Але це вже не перша аналогічна справа проти цього мешканця Дніпра: йдеться про людину з виразним патерном поведінки: раніше він пропонував гроші за працевлаштування до оборонної компанії. Тоді його затримали «на гарячому».

Тобто фігурант одночасно є обвинуваченим у двох окремих кримінальних провадженнях зі схожою злочинною схемою. Наявність двох паралельних справ суттєво впливає на оцінку суспільної небезпечності діяння та може враховуватися судом при визначенні покарання. Правоохоронці наголошують: подібні схеми дискредитують державні інституції і завдають реальної майнової шкоди жертвам.

Чому це важливо знати

Шахраї, які спекулюють на темі «влаштування через зв’язки», завдають подвійної шкоди. По-перше, вони позбавляють людей грошей — нерідко значних сум у валюті. По-друге, вони підживлюють недовіру до державних інститутів, адже самим фактом існування такого «ринку» підтверджують хибне переконання, що в Україні посади купуються. Жодна держструктура не пропонує роботу через посередників і криптовалюту — це завжди шахрайство.

Справа також нагадує, що криптовалютні перекази не гарантують анонімності: сучасні інструменти дозволяють правоохоронцям відстежувати транзакції та встановлювати одержувачів. Схема з «квитанцією» стала фактично доказом проти самого ж обвинуваченого — і ключовим аргументом обвинувачення в суді. Фахівці радять: якщо хтось пропонує «гарантоване» місце в держорганах за гроші — негайно повідомляйте в поліцію або на гарячу лінію Офісу Генерального прокурора.

Раніше ми писали

Корупційна тематика залишається однією з центральних у київській кримінальній хроніці. Ми розповідали про шахрайство з дронами — схему, де зловмисники збирали передоплату за неіснуючі БПЛА і зникали з грошима. Також ми писали про хабарництво у сфері держзакупівель — директора освітнього підприємства, який вимагав «відкат» навіть після чесно виграного тендеру. А справа про зловживання в КМДА під час закупівлі генераторів нагадує: корупційні ризики існують навіть у кризових закупівлях.