Що не так із дозволом на «реконструкцію» в Осокорках

Дозвіл IУ013251126500 виданий на реконструкцію об’єкта на вул. Завальній, 2д у Дарницькому районі Києва. Проєкт, який представив архітектор Микола Віхарєв у грудні 2025 року, передбачає зведення 24-поверхового офісно-житлового комплексу із дворівневим підземним паркінгом.

Перов у своєму зверненні до ДІАМ зазначає: одноповерховий дерев’яний будинок важко уявити як основу для «реконструкції» у 24-поверхову споруду. Згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ключова ознака реконструкції — повне або часткове збереження несучих конструкцій існуючої будівлі. Якщо ця умова не виконується, об’єкт юридично є новим будівництвом.

Чому різниця між «реконструкцією» і новим будівництвом — принципова

Кваліфікація проєкту як «реконструкції», а не «нового будівництва» — не лише термінологічне питання. Від цього залежить пакет дозвільної документації, вимоги до погодження та, зокрема, необхідність проходження повноцінної процедури оцінки впливу на навколишнє середовище і культурний ландшафт.

Ділянка на Завальній, 2д розташована в охоронній зоні пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро». Зведення масштабних багатоповерхових споруд у цій зоні обмежено чинним законодавством. Як ми раніше писали, Департамент охорони культурної спадщини КМДА (ДОКС) вже опинився у центрі суперечки навколо цього об’єкта: відомство заперечило, що погоджувало будівництво, однак визнало, що його Консультативна рада двічі — у грудні 2025-го та лютому 2026 року — схвалювала оцінку впливу проєкту на охоронний ландшафт.

Що за будинок і чому його втрата незворотна

Будівля на Завальній, 2д — один з останніх збережених зразків дерев’яної забудови колишнього селища Осокорки, заснованого наприкінці XVIII століття. Фасади будинку вкриті різьбленим декором із зображеннями рослин і тварин, що були характерні для цієї місцевості до приходу міської забудови. Дослідники архітектури відносять подібні орнаменти до традицій лівобережного народного зодчества — Полтавщини та Чернігівщини.

За словами Перова, це останній такий будинок у Осокорках. Решта аналогічних споруд вже знесена в попередні роки в процесі активної забудови лівого берега Дніпра. Збереження цього будинку має не лише архітектурну, а й документальну цінність — він є матеріальним свідченням того, як виглядало передмістя Києва до масової забудови другої половини XX століття.

Яких дій Перов вимагає від ДІАМ і ДОКС

У своєму відкритому зверненні Перов звернувся одночасно до ДІАМ та до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з вимогою зупинити будівельні роботи. На думку активіста, ДОКС має підстави видати припис про зупинку робіт, зважаючи на розташування об’єкта в охоронній зоні та на те, що відомство раніше публічно заперечило погодження будівельних робіт за цією адресою.

Наразі на ділянці, за даними Перова, вже розпочато демонтажні роботи. Ситуація з Осокорками вписується у ширшу тенденцію, яку ми фіксуємо в Києві: як ми нещодавно писали, на Саксаганського, 83 історичну пам’ятку 1882 року знесли і замінили макетом фасаду. У тому випадку будівля також мала охоронний статус, однак це не зупинило знесення.

Що відповіли відомства і що буде далі

ДІАМ та ДОКС офіційно не коментували нове звернення Перова щодо дозволу IУ013251126500 на момент публікації. Раніше ДОКС наголошував, що надання дозволів на будівництво не входить до його компетенції і посилався на статтю 19 Конституції України. Втім, критики вказують: саме погодження оцінки впливу відомством є обов’язковою умовою для подальшого отримання будівельного дозволу.

Питання про те, чи є виданий ДІАМ дозвіл законним з урахуванням охоронного статусу території та вимог ДБН щодо реконструкції, залишається відкритим. Як ми повідомляли раніше, Перов вже звертався до прокуратури у справі знищення історичних будівель на Подолі — і не виключено, що аналогічний сценарій може повторитися щодо Осокорків.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми детально розповідали про позицію Департаменту охорони культурної спадщини щодо забудови на Завальній, 2д та про суперечність між формальним запереченням і фактичним схваленням документації. Також ми писали про звернення активістів до прокуратури у зв’язку зі знесенням будівель XIX століття на Подолі. А нещодавня історія з Саксаганського, 83 показала, як київські пам’ятки замінюють декоративними макетами.