Яке рішення ухвалив суд

Суддя Тетяна Войтенко розглядала справу щодо незаконного руйнування та пошкодження об’єктів культурної спадщини і відмовила у клопотанні Київської міської прокуратури про заборону подальших будівельних робіт. Йдеться про земельні ділянки за адресами: Ромський (Цимлянський) провулок, 3, та вулиця Кирилівська, 13є, 13г і 13д. На цій території розташована пам’ятка археології «Культурний шар Подолу XII–XVIII ст.», а також комплекс історичних будівель 1898–1902 років.

Забудовник — ТОВ «Дніпро-2002» — планує зведення офісного центру. Київська міська рада у 2023 році передала компанії в оренду ці земельні ділянки, попри те, що територія знаходиться в межах заповідника «Стародавній Київ». Київська міська прокуратура з червня 2024 року судиться за повернення земельної ділянки під будівлею на Кирилівській, 13є державі.

Що вже знесено

На сьогодні два будинки з переліку вже знищені. ТОВ «Дніпро-2002» знесло Поліцейську дільницю Плоского участка у Ромському провулку, 3 — споруду 1902 року — та флігель садиби купця Іосифа Носача на Кирилівській, 13д, збудований 1899 року. Доля решти будівель залишається під питанням.

За даними активістів, земляні роботи, які проводить компанія, руйнують археологічний шар, де можуть міститися артефакти шести століть історії міста. Обидві знесені будівлі входили до Мораторію на знесення історичних будівель Києва, що діє з осені 2021 року. За даними видання «Телеграф», власником компанії є Герман Фісталь через ТОВ «Допомога-І».

Суддя під підозрою

Рішення ухвалила суддя Тетяна Войтенко, яка раніше потрапляла в поле зору антикорупційних органів. За даними Дмитра Перова, суддю підозрювали в отриманні неправомірної вигоди за прийняття судових рішень. Під час слідчих і оперативних дій НАБУ та СБУ в її робочому кабінеті було вилучено 5 000 доларів, походження яких вона не змогла пояснити. Наразі за даними Вікіпедії Войтенко обіймає посаду заступника голови Подільського районного суду.

Чому це важливо знати

Поділ — один із найстаріших районів Києва, де збереглася автентична забудова кінця XIX — початку XX століття. Відмова суду зупинити будівельні роботи під час активної фази судового розгляду означає, що до ухвалення остаточного рішення забудовник може продовжувати знесення — і відтак незворотно знищити пам’ятки, які неможливо відновити. Ситуація ускладнюється тим, що суддя, яка ухвалила це рішення, раніше перебувала під підозрою у корупції.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у січні 2026 року пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури через загрозу руйнування флігелів садиби Носача — і попередили про ввезення на ділянку важкої техніки. Також ми повідомляли у грудні 2025 року про те, що знесення будівель на Подолі тривало попри мораторій і судові процеси. За нашими попередніми матеріалами, кожна четверта будівля Podолу перебуває в аварійному або невідомому стані — і системна проблема збереження спадщини в районі залишається невирішеною.