Що зафіксували на річках

Гідрологічні пости Київщини зранку 27 лютого зафіксували різноманітні льодові явища на основних річках регіону. Стан водних об’єктів суттєво відрізняється залежно від розмірів річки, швидкості течії та особливостей рельєфу.

На Десні — ополонки. Це ділянки відкритої води серед льодового покриву, які утворюються внаслідок потепління або підвищення швидкості течії. Їх поява свідчить про початок руйнування суцільного льоду. Десна є однією з найважливіших водних артерій Київщини — вона протікає територією області на протяжності 66 кілометрів і впадає в Дніпро в межах столиці.

На Дніпрі, Ірпені та Трубежі — залишкові забереги. Це рештки крижаного покриву біля берегів, які ще утримуються, хоча основна площа річки вже вільна від льоду або має значні розводини. Ірпінь, що протікає через однойменне місто та впадає в Дніпро на території Києва, має довжину 124 кілометри в межах області. Трубіж — середня річка протяжністю 125 кілометрів, яка тече через східну частину Київщини.

На Тетереві — льодостав із водою на льоду. Річка ще вкрита суцільним льодовим покривом, проте танення снігу або підвищення рівня води призводить до виходу води на поверхню льоду. Це типова ознака передвесняного періоду, яка сигналізує про наближення льодоходу. Тетерів протікає через Житомирську область та впадає у Дніпро в межах Київщини, його довжина в області — 119 кілометрів.

На Росаві — закраїни. Так називають смуги відкритої води між берегом та кромкою льоду, що також вказує на активне послаблення крижаного покриву. Росава — мала річка, що протікає через Кагарлик і Миронівку та впадає в річку Рось.

Чому це відбувається

Наприкінці лютого Київщина переживає перехідний період від зимової межені до початку весняного потепління. Протягом 24–26 лютого на території регіону фіксувалася відлига, що спричинила зростання рівнів води на річках басейну Середнього Дніпра в межах 0,1–0,4 метра.

Зима 2025–2026 років на Київщині характеризувалася стабільним холодним режимом без різких відлиг — стійкий зимовий режим погоди встановився ще з 24 грудня 2025 року. Завдяки цьому на більшості річок утворився міцний льодовий покрив. Проте із настанням потепління та наближенням березня природні процеси руйнування льоду прискорюються.

Танення снігового покриву додатково підвищує рівень води, що розмиває лід від країв. Інтенсивність цього процесу залежить від товщини снігового покриву, швидкості його танення та характеру весняних опадів. На малих і середніх річках ці зміни відбуваються швидше, ніж на великих водних артеріях.

Хто відповідає за моніторинг

Спостереження за гідрологічною ситуацією на річках Київщини здійснює Український гідрометеорологічний центр через мережу гідрологічних постів. На місцевому рівні дані збирає Київський обласний центр з гідрометеорології. Моніторинг ведеться спільно з Державним агентством водних ресурсів.

Загалом на території Київської області протікає понад 1500 річок загальною довжиною близько 8,7 тисячі кілометрів. Основні з них належать до басейну Дніпра, який тече територією області в межах 246 кілометрів. Інформація з гідропостів оновлюється щоденно станом на 8 годину ранку та публікується на офіційному сайті Укргідрометцентру.

Що роблять зараз

Спеціалісти Укргідрометцентру продовжують щоденні спостереження за станом річок Київщини та оновлюють прогнози з урахуванням погодних змін. У разі різких змін погодних умов прогнози будуть уточнюватися, а про хід весняного водопілля центр інформуватиме через оперативні повідомлення.

Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадує мешканцям прибережних зон про необхідність бути обережними поблизу водойм — в умовах відлиги лід стає тонким та непередбачуваним. Батьків закликають провести бесіди з дітьми щодо ризиків перебування на льоду. Мешканцям прибережних територій рятувальники радять завчасно подбати про безпеку майна, яке може опинитися в зоні підтоплення під час весняного водопілля.

Чому це важливо знати

Поточна гідрологічна картина вказує на те, що на Київщині починається сезонний перехід від зими до весни. Хоча на деяких річках лід ще тримається, його руйнування — питання найближчих тижнів. Для мешканців прибережних населених пунктів це сигнал готуватися до можливого підвищення рівня води.

Як ми раніше повідомляли, весняне водопілля 2026 року на річках Київської області очікується нижче норми. Водність річок за першу декаду лютого становила від 20 до 55 відсотків від звичайного рівня. Водночас на окремих малих річках — Уж, Ірша, Стугна та Росава — можливий вихід води на заплаву під час активного танення снігу.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми повідомляли, що весняне водопілля на Київщині очікується нижче норми — зимова межень утримувалася стабільно через рівномірний холодний режим без різких відлиг. Також ми розповідали про зимову погоду з морозами та ожеледицею на Київщині, яка впливала на стан доріг та водойм регіону.