Що саме заборонено і де

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» забороняє куріння, вживання та використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюну без згоряння, кальянів та трав’яних виробів для куріння в широкому переліку громадських місць.

Заборона діє в ліфтах і таксофонах, у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд. Також не можна курити в закладах ресторанного господарства, об’єктах культурного призначення, приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування.

Окрім цього, заборона поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності, готелі, гуртожитки, дитячі майданчики, місця загального користування житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування (включно з таксі), вокзали, станції та зупинки громадського транспорту.

Єдиний виняток — аеропорти, де можуть облаштовуватися спеціальні місця для куріння з вентиляцією, площа яких не може перевищувати 5 % загальної площі терміналу.

Чому це відбувається

Антитютюнове законодавство в Україні формувалося поетапно. У грудні 2012 року набули чинності масштабні обмеження на куріння в закладах харчування та більшості громадських приміщень. Ці зміни призвели до помітного скорочення вживання тютюну в наступні роки.

Однак з появою нових пристроїв — електронних сигарет, вейпів та пристроїв для нагрівання тютюну — з’явилися нові виклики. У грудні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон №1978-IX, який з 11 липня 2022 року прирівняв ці пристрої до звичайних сигарет і поширив на них усі заборони. Також було ліквідовано «курилки» на підприємствах усіх форм власності та надано органам місцевого самоврядування повноваження встановлювати додаткові зони, де куріння заборонено.

За даними Центру громадського здоров’я, щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених курінням. Економічні втрати від тютюнопаління оцінюються у 3,2 % ВВП — це близько 179 мільярдів гривень на рік через ранню втрату працездатності, соціальні виплати та лікування.

Хто відповідає

Контроль за дотриманням антитютюнового законодавства фізичними особами покладено на органи Національної поліції. Держпродспоживслужба здійснює нагляд за суб’єктами господарювання — закладами харчування, готелями, підприємствами — щодо забезпечення бездимного середовища в їхніх приміщеннях.

Місцеві ради мають право додатково визначати території, де куріння заборонено на постійній або тимчасовій основі. Це дає можливість кожній громаді самостійно посилювати обмеження з урахуванням місцевих потреб.

Які штрафи передбачені

Відповідно до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за куріння у заборонених місцях фізичній особі загрожує попередження або штраф від 51 до 170 гривень при першому порушенні. У разі повторного порушення протягом року — від 170 до 340 гривень.

Для суб’єктів господарювання, які допускають куріння на своїй території, штрафи значно вищі: від 1 000 гривень за перше порушення до 10 000 гривень — за наступне.

У вагонах приміських потягів, у метрополітені та в непризначених для куріння місцях поїздів передбачене окреме покарання — попередження або штраф від 85 до 340 гривень.

Що робити, якщо вас обкурюють

Якщо хтось курить у забороненому місці, Держпродспоживслужба рекомендує кілька кроків. По-перше, можна ввічливо звернутися до порушника з проханням припинити, якщо ситуація безпечна. По-друге — звернутися до адміністрації закладу з вимогою припинити порушення. По-третє — зателефонувати до поліції за номером 102. Також можна подати скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, який не забезпечує дотримання бездимного законодавства.

Чому це важливо знати

Тютюновий дим шкодить не лише курцям, а й тим, хто поруч. Пасивне куріння є причиною серцево-судинних захворювань, респіраторних хвороб та підвищує ризик онкологічних захворювань. Право на бездимне середовище закріплене в українському законодавстві, і кожен громадянин може вимагати його дотримання.

Особливо актуальною ця тема залишається в умовах, коли Україна активно інтегрується до європейських стандартів охорони здоров’я. Як ми раніше повідомляли, Київ демонструє позитивну динаміку у боротьбі з ВІЛ-інфекцією, що свідчить про системний підхід до питань громадського здоров’я в столиці.

Раніше ми писали

Нещодавно ми повідомляли про зниження кількості випадків ВІЛ-інфекції в Києві — місто повернуло обсяги тестування до доковідних рівнів. Також ми розповідали про смерть видатного правозахисника Семена Глузмана, який все життя боровся за права громадян.