Будівля-пам’ятка належить до комунальної власності Києва. За словами представників департаменту, основну увагу приділено роботам з укріплення конструктивних елементів, реставрації історичних фасадів, проведення гідроізоляції стін будівлі та заміни внутрішніх мереж електропостачання.

Чому це відбувається

Будинок ювеліра Захара Брезгунова перебуває у комунальній власності Києва, що робить його реставрацію прямою відповідальністю міської влади. Пам’ятка архітектури має охоронний номер 648-Кв і потребує термінового втручання через природне старіння конструкцій, вплив атмосферних опадів та загальне фізичне зношування.

Ця реставрація стала можливою завдяки закладеним коштам у бюджеті міста на 2026 рік. Попри те, що перші спроби замовити роботи фіксувалися ще у 2016 році, реальний старт реставрації відбувається лише зараз. Протягом останніх років посадовці кілька разів замовляли коригування науково-проектної документації — у 2020 та 2023 роках.

Хто відповідає

За реставрацію будинку відповідає Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації. Проєкт фінансується з міського бюджету в рамках Міської цільової програми департаменту, яка передбачає охорону та відновлення історичних об’єктів столиці.

Реставраційні роботи проводитимуться підрядною організацією, визначеною за результатами тендерних процедур. Контроль за дотриманням технологій реставрації здійснюватиме сам департамент.

Що роблять зараз

Старт робіт запланований на 23 лютого 2026 року. Фахівці зосередяться на кількох ключових напрямках: укріплення конструктивних елементів, які забезпечують стійкість споруди, реставрація історичних фасадів з відновленням автентичного вигляду будівлі, гідроізоляція стін для захисту від вологи та заміна застарілих внутрішніх мереж електропостачання.

Орієнтовні терміни завершення робіт наразі не оголошені, проте враховуючи масштаб втручання та необхідність дотримання пам’яткоохоронних норм, процес може тривати кілька місяців.

Чому це важливо знати

Будинок ювеліра Захара Брезгунова — це унікальна пам’ятка початку ХІХ століття, яка зберігає дух старого Києва. Зведений у 1814–1815 роках у стилі класицизму, спочатку як дерев’яний одноповерховий будинок на кам’яному напівповерсі, він згодом був перебудований у 1857–1860 роках відповідно до архітектурних традицій другої половини 19 століття.

Будівля поєднувала житлову та торговельну функції: на другому поверсі здавалася чотирикімнатна квартира, на нижньому працювали казенна винна та бакалійна крамниці. У прибудові діяла перукарня «Мішель», ремісничі майстерні, певний час тут працював художник Олександр Туркулевич.

Реставрація цієї будівлі на тлі загальної проблеми збереження історичної спадщини Києва набуває особливого значення. Як ми писали у грудні, на київському Подолі під час війни продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та судові справи. У червні 2025 року ми повідомляли, що чверть Подолу перебуває у критичному стані — кожна четверта будівля району занедбана, зруйнована або покинута.

Раніше ми писали

Проблема збереження історичної архітектури Києва залишається гострою. Лише два дні тому ми розповідали про критичний стан будинку археолога Вікентія Хвойки на Ігорівській, де АРМА не призначає управителя. У грудні минулого року ми повідомляли, як забудовники знищують історичні будівлі на Подолі попри мораторій на знесення та судові процеси. А влітку 2025 року ми писали, що історичний центр Києва перебуває у критичному стані через відсутність системної охорони пам’яток.