«Ситуація вкрай складна і це може бути ще не найскладніший момент», — наголосив мер Києва Віталій Кличко.

Він також закликав киян зробити запас продуктів, води та необхідних ліків. Він додатково порадив тим, хто має можливість виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла, не відкидати такий варіант.

Що облаштують у пунктах

Опорні пункти обігріву відрізняються від звичайних пунктів незламності, де можна лише погрітися кілька годин. У нових пунктах кияни зможуть залишатися на ночівлю, якщо в їхніх будинках не буде світла та опалення.

Кожен опорний пункт оснастять мобільними котельнями — спеціальними обігрівальними установками, які забезпечать тепло навіть за відсутності централізованого опалення. Там також організують харчування для відвідувачів та забезпечать засобами гігієни.

Як ми писали раніше, у Києві вже працює понад 1200 пунктів незламності, де після атаки 9 січня лише у перші п’ять днів близько 6000 осіб отримали допомогу. Адреси всіх пунктів доступні в мобільному застосунку «Київ Цифровий» у розділі «Більше сервісів» — «Безпека» — «Мапа стійкості».

Заклики до киян та роботодавців

Мер Києва звернувся до киян із чіткими рекомендаціями: запастися продуктами довготривалого зберігання, питною водою та необхідними ліками. Тим, хто має можливість виїхати за місто до родичів чи друзів, де є автономне опалення та електрогенератори, варто розглянути цей варіант.

Працедавців Кличко закликав організувати гнучкі графіки роботи та, за можливості, перевести працівників на дистанційну роботу. Це допоможе зменшити навантаження на міський транспорт та інфраструктуру в період енергетичної кризи.

«Ми вистоїмо! Як би складно не було!» — написав мер у своєму зверненні.

Як координуватимуть роботу

Районні держадміністрації стануть першою ланкою реагування на місцях. Вони оперативно збиратимуть інформацію про ситуацію в кожному районі та організовуватимуть роботу в координації з міським штабом.

Усі міські служби та департаменти КМДА працюють у цілодобовому режимі, щоб забезпечити життєдіяльність міста в умовах надзвичайної ситуації. Комунальники продовжують працювати цілодобово, щоб киян забезпечити необхідними послугами. Лікарні та соціальні заклади також функціонують у постійному режимі.

Плани та алгоритми дій у різних можливих ситуаціях обговорили на засіданні штабу з главами районів. Кожен район зараз має чітко зосередитися на складних питаннях, які потребують спільного вирішення.

Контекст енергетичної кризи

Київ переживає найскладнішу енергетичну ситуацію за всю повномасштабну війну. Після масованої атаки 9 січня на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 близько 400 багатоповерхових будинків досі залишаються без опалення. Столиця живе в режимі екстрених відключень при морозах до -20°C.

За інформацією міського голови, близько 600 тисяч жителів Києва виїхали з міста з початку січня через відсутність тепла, води та електроенергії. Росія подвоїла інтенсивність атак на енергетичну інфраструктуру у січні 2026 року порівняно з груднем — удари відбуваються приблизно кожні п’ять днів.

Уряд дозволив киянам вільно пересуватися вночі, щоб дістатися до пунктів незламності під час комендантської години. Приватний транспорт може рухатися без перепусток виключно до цих пунктів, а громадський транспорт працюватиме за рішенням Ради оборони міста.

Чому це важливо знати

Опорні пункти обігріву з можливістю ночівлі — це нова категорія об’єктів, які стануть критично важливими для киян у разі тривалих енергетичних відключень. На відміну від звичайних пунктів незламності, де люди можуть лише погрітися кілька годин, у нових пунктах можна переночувати з гарантованим теплом, харчуванням та базовими зручностями. Це особливо важливо для літніх людей, сімей із маленькими дітьми та тих, чиї будинки можуть залишатися без опалення кілька днів поспіль. Підготовка таких пунктів у кожному районі показує, що влада рахується з можливістю довготривалих відключень та готується до найскладнішого сценарію енергетичної кризи.