«Весь прикол полягає в тому, що більшість цих могил знаходяться на Байковому та Лук’янівському кладовищах — пам’ятках-заповідниках національного значення», — пояснює Перов. Будь-які могили там не можна зносити, а їх захист згідно із законом гарантує Міністерство культури України. «Тобто за красивою картинкою стаханівського плану — ми бачимо простий деребан бюджетних коштів на захист об’єктів, які й так перебувають під захистом закону», — зазначає перший заступник директора департаменту.

Водночас невирішеними лишаються питання справді проблемних об’єктів. садиба Мурашка, будинок Барбана, садиба Зеленських досі стоять у руїнах, попри обіцянки мера Віталія Кличка вирішити проблеми. Департамент два роки не може надати статусу пам’ятки Лісопильні Сніжка і будинку Замкова, рік не може захистити модерністський ринок Алли Аніщенко і видає дозволи на руйнування Ткацького цеху на Подолі та будівлі Київського повітового земства на Рейтарській, 37.

Що відбувається з проблемними об’єктами

Як ми писали раніше, на київському Подолі під час війни продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій на знесення та активні судові процеси. Дмитро Перов протягом семи років документує знесення історичних будівель Києва та надає юридичну підтримку в захисті об’єктів культурної спадщини.

За попередні роки він долучився до захисту садиби Дмитрієва, садиби Барбана, пивоварні Шульца та десятків інших історичних будівель столиці. У 2023 році його призначили першим заступником директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА для реалізації Стратегії збереження культурної спадщини.

Станом на серпень 2025 року департамент звітував про 298 обстежень пам’яток і об’єктів культурної спадщини за перше півріччя та 273 укладені охоронні договори. Тоді ж повідомлялося про подання до Мінкульту щодо занесення до Державного реєстру 143 об’єктів.

Статус кладовищ і законодавчий захист

Байкове та Лук’янівське кладовища мають статус історико-меморіальних заповідників національного значення. Будь-які поховання на цих територіях автоматично захищені Законом України «Про охорону культурної спадщини» без додаткових процедур з боку місцевої влади.

Мінкульт відповідає за збереження всіх об’єктів на території пам’яток-заповідників національного значення. Департамент охорони культурної спадщини КМДА займається переважно об’єктами місцевого значення та щойно виявленими історичними будівлями.

«Потім — як це продати?! Наврядчи хтось завтра захоче будуватися на могилах», — іронізує Перов щодо включення могил до звіту про захист культурної спадщини.

Чому це важливо знати

У Києві перебуває понад 3 тисячі історичних будівель, які потребують захисту та збереження. Включення до звітів про виконання плану об’єктів, які вже захищені законодавством, створює ілюзію активної роботи департаменту, але не вирішує реальних проблем зі збереженням архітектурної спадщини столиці. Тим часом унікальні садиби та будівлі XIX-XX століть продовжують руйнуватися через відсутність належного захисту.