Чому палац Розумовського — унікальна пам’ятка для Києва?

Палац гетьмана Кирила Розумовського — це останній артефакт гетьманської епохи в Києві. Кирило Розумовський (1728–1803) був останнім гетьманом Лівобережної України, обраним у 1750 році. Київський палац на Печерську — єдиний збережений матеріальний слід його присутності в столиці незалежної України.

У травні 2025 року Міністерство культури України включило залишки гетьманського палацу на Печерську до Державного реєстру пам’яток. Об’єкт отримав статус пам’ятки історії, архітектури та археології.

Що зробила прокуратура і чим це закінчилося?

Того ж 2025 року Київська міська прокуратура звернулася до Київського окружного адміністративного суду з вимогою скасувати дозвіл на будівництво, виданий ТОВ «Собі». Однак за наступні півроку прокурор жодного разу не з’явився в жодне із судових засідань. Справа фактично зупинилась.

Міністерство культури неодноразово видавало приписи на зупинку робіт і накладало штрафи на забудовника. Попри це, ТОВ «Собі» планує звести на місці пам’ятки громадський офісний центр. Як ми раніше писали, під час війни забудовники по всьому Києві активізували знесення історичних об’єктів, використовуючи ослаблений контроль у період воєнного стану.

Що зараз відбувається на місці пам’ятки?

Після майже річної паузи будівельники повернулися до демонтажу залишків будівлі. На знімках із місця подій видно зруйновані цегляні мури, залишки фундаменту і будівельну техніку. Охоронний статус пам’ятки так і не зупинив роботи.

Дмитро Перов, активіст і захисник київської архітектурної спадщини, роками документує знесення історичних будівель у столиці. За його даними, ситуація з палацом Розумовського — один із найгучніших прикладів того, як охоронний статус пам’ятки ігнорують попри рішення судів і приписи профільного міністерства.

Чому це важливо знати

Якщо знесення завершиться, Київ назавжди втратить єдиний матеріальний слід гетьманської доби в місті. Відновити або реконструювати об’єкт після повного демонтажу буде неможливо. Ситуація з палацом Розумовського демонструє системну проблему: охоронний статус пам’ятки в Україні сам по собі не гарантує захисту, якщо немає реального контролю за виконанням приписів.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, під час війни в Києві знесли вже десятки об’єктів культурної спадщини — зокрема поліцейську дільницю 1902 року на Ромському провулку та флігелі садиби купця Носача. У більшості випадків забудовники діяли, поки тривали судові процеси.