Американський політолог Френсіс Фукуяма висловив глибоке занепокоєння майбутнім України після майже чотирьох років повномасштабної війни — він переконаний, що жодна з пропонованих зараз угод не забезпечить довгострокової безпеки країни, а лише відтермінує нову російську спробу окупації, повідомляє видання Persuasion.

У розмові з політичним філософом Яшею Маунком наприкінці 2025 року старший науковий співробітник Стенфордського університету проаналізував критичний момент для української державності — від «мирного плану» адміністрації Трампа до блокування європейської допомоги через позицію Бельгії. Найбільше Фукуяма обурює, за його словами, «моральна капітуляція», коли головною метою переговорів стають не гарантії безпеки України, а

«нові можливості для спільних американо-російських бізнес-проектів, у які може залучитися вся сім’я Трампа».

Френсіс Фукуяма — не просто академічний спостерігач українських подій. Автор впливової праці «Кінець історії та остання людина» (1992) багато років працює з Україною: від 2013 року він керує програмами підготовки українських лідерів у Стенфорді, відвідував країну шість разів, зустрічався з Володимиром Зеленським і навіть викладав для українських парламентарів після виборів 2019 року. Саме тому його песимістична оцінка ситуації наприкінці 2025 року звучить особливо тривожно — людина, яка десятиліттями вірила в демократичний потенціал України, зараз не бачить реалістичного шляху до справедливого миру.

Що відбувається з «мирним планом» Трампа

Найбільший дипломатичний тиск на Київ створив так званий 28-пунктний план, який адміністрація Дональда Трампа почала просувати наприкінці листопада 2025 року. За інформацією PBS News, документ передбачав суттєві поступки російським вимогам: обмеження чисельності українських збройних сил до 600 тисяч осіб (замість майже 900 тисяч зараз), заборону присутності військ НАТО в Україні, відмову від контролю над усією Донецькою областю та повну амністію для всіх сторін конфлікту.

«Це дивовижно, наскільки Путін не поступився жодною позицією», — зазначив Фукуяма, коментуючи переговорний процес. Він згадав недавню зустріч Зеленського з європейськими лідерами, де українська сторона намагалася модифікувати 28-пунктний документ — «зміцнити гарантії безпеки та відкликати деякі територіальні поступки».

За даними Euronews, європейські лідери — прем’єр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц — випустили спільну заяву 22 листопада, назвавши документ «лише чернеткою». Вони висловили занепокоєння пропозицією скоротити українську армію та наголосили:

«Ми стурбовані пропонованими обмеженнями збройних сил України, які залишать країну вразливою до майбутніх атак».

Як повідомила CNN, після європейських переговорів план скоротився до 20 пунктів. «Антиукраїнські пункти були видалені», — заявив Зеленський журналістам 7 грудня. Проте він визнав, що США «шукають компромісу», а найскладнішими залишаються питання територій та гарантій безпеки.

Чому Фукуяма називає це «моральною капітуляцією»

Найбільш обурливим для Фукуями є не навіть зміст самого плану, а мотивація, яка за ним стоїть.

«Найобурливіше — це моральна капітуляція, коли головною метою переговорів стають не гарантії безпеки демократичної України, а нові можливості для спільних американо-російських бізнес-проектів, у які може залучитися вся сім’я Трампа», — заявив політолог.

Він звернув увагу на абсурдність деяких рішень адміністрації Трампа, які важко пояснити навіть з точки зору політичної доцільності. Фукуяма згадав помилування екс-президента Гондурасу Хуана Орландо Ернандеса, який був засуджений за серйозні наркотичні злочини ще за першої каденції Трампа.

«Для адміністрації, яка заявляє про війну з нелегальними наркотиками, чому милувати таку людину? Підозрюю, що з часом ми дізнаємося, чому це сталося — напевно, хтось із оточення Трампа особисто виграє від його звільнення», — припустив учений.

У своїй статті «The Ultimate Betrayal» від 20 лютого 2025 року Фукуяма був ще більш прямолінійний:

«Трамп звинуватив Україну в тому, що вона почала війну, не здавшись завчасно російським територіальним вимогам; він заявив, що Україна — не демократія; сказав, що українці помилилися, чинячи опір російській агресії. Ці ідеї, ймовірно, не його власні, а прямо від Володимира Путіна, яким Трамп відверто захоплюється».

Зустріч у Саудівській Аравії у лютому 2025 року особливо вразила політолога: США почали прямі переговори з Москвою, виключивши з них і Україну, і європейців, при цьому попередньо здавши дві критичні позиції — визнання російських територіальних завоювань і обіцянку не приймати Україну в НАТО.

«Натомість Путін не зробив жодної поступки», — констатував Фукуяма.

Проблема $30 мільярдів і заблоковані активи Росії

Одна з найболючіших тем для Фукуями — неспроможність Заходу забезпечити Україні стабільне фінансування.

«Україні потрібно близько $30 мільярдів бюджетної підтримки щороку. Європейці давали це, але не можуть продовжувати вічно», — пояснив він.

Ключовим джерелом могли стати заморожені російські активи. За даними Al Jazeera, загалом €289,5 млрд російських активів заморожені західними країнами з початку повномасштабного вторгнення, з них €209 млрд перебувають під юрисдикцією ЄС. Найбільша частка — близько €180-185 млрд — зберігається в Бельгії, в депозитарії Euroclear.

Європейська комісія запропонувала схему «репараційного кредиту»: ЄС надав би Україні близько €90 млрд, використовуючи заморожені російські активи як заставу. Київ повернув би ці гроші тільки після того, як Росія виплатить репарації за війну. Якщо Москва відмовиться — активи залишаться замороженими.

Проте Бельгія категорично заблокувала цей план. Як пояснив міністр закордонних справ Бельгії Maxime Prévot, країна побоюється «значних економічних, фінансових та юридичних ризиків». Бельгія вимагала від інших країн ЄС зобов’язань покрити всі потенційні збитки, якщо Росія подасть позови або суди визнають конфіскацію незаконною.

«Неприйнятно використовувати ці гроші, залишаючи нас сам на сам з ризиками», — наголосив Прево.

За інформацією Washington Post, після понад 16 годин переговорів на саміті ЄС 18-19 грудня європейські лідери дійшли компромісу: замість використання російських активів вони погодилися надати Україні безвідсотковий кредит у $105 млрд на 2026-2027 роки, запозичивши гроші на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

«Перейшли від порятунку України до порятунку репутації — принаймні тих, хто наполягав на використанні заморожених активів», — прокоментував європейський дипломат виданню Al Jazeera.

Фукуяма вважає таку ситуацію критичною:

«Є способи обійти це, але прийняття рішень в Європі таке, що його може заблокувати одна небажаюча сторона. Наразі невідомо, де все зупинилось. Вони, безумовно, намагаються подолати вето Бельгії, Угорщини та Словаччини, але чи вдасться це — все ще дуже хитко».

Песимізм щодо майбутнього

Найтривожнішим у позиції Фукуями є його прогноз на 2026 рік. Навіть якщо демократи виграють проміжні вибори в США у листопаді 2026 року та суттєво обмежать владу Трампа, політолог не вірить, що це допоможе Україні.

«Навіть якщо всі оптимістичні речі, які я сказав про вибори наступного року, здійсняться, не думаю, що це станеться досить рано, аби реально допомогти Україні», — зізнався він.

Коли Маунк запитав, чи є хоч якийсь шанс на завершення війни, «не справедливе завершення, бо не думаю, що це реалістично, але принаймні таке, яке уникне повторного спалаху конфлікту протягом кількох років і дась якісь базові гарантії безпеки Україні», Фукуяма відповів однозначно: «Я дуже стурбований станом України після чотирьох років жахливих боїв. Будь-що, що зараз на столі переговорів, лише відстрочить російську спробу захоплення».

Особливо Фукуяма підкреслив, що навіть якщо Трамп і європейці зможуть домовитися про зміцнені гарантії, «не ясно, що Путін погодиться з чимось із цього». На його думку, європейцям доведеться вдаватися до більш односторонніх заходів.

«Вони мають подолати небажання Бельгії звільнити секвестровані російські гроші. Україні потрібно близько $30 мільярдів бюджетної підтримки щороку. Європейці давали це, але не можуть робити вічно», — повторив учений.

Особистий вимір для Фукуями

Важливо розуміти, що для Фукуями ця тема має особисте значення, що виходить за межі академічного інтересу. «Я сприймаю це особливо особисто, адже я та мої колеги зі Стенфорду й інших установ активно працювали з 2013 року, підтримуючи демократію в Україні», — написав він у статті «The Ultimate Betrayal».

За даними Стенфордського університету, Фукуяма керував кількома програмами, зокрема Leadership Academy for Development (LAD) і програмою зміцнення української демократії та розвитку (SU-DD). Він багато разів відвідував країну, у тому числі восени 2023 року разом з директором Стенфордського інституту міжнародних досліджень Майклом Макфолом — це була їхня перша поїздка після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

«Я відвідував країну багато разів і заприятелював з великою групою дуже надихаючих українців», — зазначив Фукуяма. У листопаді 2019 року він навіть викладав експрес-курс з формування політики для 50 членів Верховної Ради — це був наймолодший склад парламенту в історії України з середнім віком 41 рік, багато хто без попереднього політичного досвіду.

Саме тому його слова мають особливу вагу. Це не сторонній спостерігач, а людина, яка інвестувала роки роботи у зміцнення українських демократичних інституцій і особисто знає багатьох українських лідерів.

Моральний аспект: демократія проти диктатури

У своїх виступах Фукуяма постійно наголошує на моральному вимірі російсько-української війни.

«Україна — молода, крихка і недосконала ліберальна демократія, але це ліберальна демократія. Росія, навпаки, — остання інкарнація колишнього Радянського Союзу», — написав він у «The Ultimate Betrayal».

Він згадує прогулянку Майданом кілька років тому:

«Я ходив площею Майдан у Києві, дивуючись тому факту, що Україна була справді вільним суспільством, де можна критикувати уряд». Натомість у Росії «одне неправильне слово в соцмережах може на роки відправити вас до в’язниці».

Фукуяма заявив у жовтні 2024 року виданню United24Media,

«результати війни Росії проти України будуть вирішальними не лише для сусідніх країн регіону, але й для всього світу».

Він попередив, що від результату цієї війни залежить доля Грузії, Молдови, Казахстану — кожна з цих країн зазнає негайного впливу, якщо Росія переможе чи втримає захоплені території.

Трампівський «план миру» та його економічний вимір

Одним із найбільш цинічних елементів плану Фукуяма вважає економічну складову. За даними PBS News, оригінальний 28-пунктний план передбачав виділення $100 млрд із заморожених активів Центробанку Росії «на очолювані США зусилля з відбудови та інвестицій в Україну», причому США мали отримувати прибуток від цих інвестицій.

«Важко описати, що являє собою його зовнішня політика, адже значна її частина продиктована його особистими потребами та бажанням особистої слави, а не будь-якою концепцією національних інтересів», — зазначив Фукуяма про Трампа.

Це також пояснює, чому Трамп часто діє всупереч очікуванням своєї власної MAGA-бази. «Вони очікували, що він буде послідовним ізоляціоністом, але він виявився зовсім не таким», — констатував політолог.

Чому це важливо знати

Аналіз Фукуями — це не просто академічний погляд на геополітику. Це попередження від людини, яка 30 років тому написала «Кінець історії», стверджуючи про остаточну перемогу ліберальної демократії, а тепер змушена визнавати, що ця перемога була передчасною.

Для України це означає, що навіть найбільш проукраїнські західні інтелектуали не бачать швидкого або справедливого завершення війни. Песимізм Фукуями — це реалістична оцінка ситуації, де головний союзник України керується не принципами, а особистими інтересами президента, де європейські партнери не можуть подолати вето однієї країни для розблокування критичного фінансування, а агресор не робить жодних поступок, відчуваючи слабкість Заходу.

Водночас це й заклик до дій. «Нам, хто живе в демократіях, належить підтримувати народ України», — наголосив Фукуяма ще в 2021 році, і ця теза залишається актуальною. Питання в тому, чи знайдуться на Заході політичні лідери, готові втілити цю підтримку в реальні гарантії безпеки, а не в чергові компромісні плани, які лише відстрочують наступну російську агресію.