Трамп — Путін: саміт на Алясці завершився без угоди щодо України
Довгоочікуваний саміт Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці завершився без жодного прориву — попри червону доріжку та теплий прийом, російський лідер не взяв на себе зобов’язань щодо припинення вогню в Україні.
16 Серпня 2025 о 8:15|За кордоном|⏱ 5 хв читання|Поділитися:
Володимир Путін і Дональд Трамп. Авторська ілюстративна генерація за допомогою Midjourney
За підсумками зустрічі американський президент фактично переклав відповідальність за мирне врегулювання на Київ та європейських союзників.
Червона доріжка для воєнного злочинця
П’ятниця, 15 серпня 2025 року. База ВПС США «Елмендорф» в Анкоріджі. Для російського президента розстелили червону доріжку, виставили почесну варту, а в небі пролетіли винищувачі F-22 та бомбардувальник B-2. Попри те, що на летовищі чекав російський автомобіль, Путін сів у броньований лімузин «The Beast» поруч із Трампом — жодних спільних заяв перед початком переговорів.
Цей візуальний ряд символічно повернув Путіна за «великий стіл» після років західних спроб ізолювати його через повномасштабне вторгнення в Україну.
Президент США Дональд Трамп (праворуч) і очільник РФ Володимир Путін. Анкоридж, Аляска, США, 15 серпня 2025 року. Фото: facebook.com/WhiteHouse
Полярні реакції: від тріумфу до обурення
Москва не приховувала задоволення.
«Західні медіа на межі того, щоб остаточно втратити глузд. Вони три роки розповідали всім, що Росія ізольована, а сьогодні побачили прекрасну червону доріжку, розстелену для російського президента в США», — написала речниця МЗС Росії Марія Захарова.
Американські демократи відреагували жорстко.
«Трамп розстилає червону доріжку для воєнного злочинця. На американській землі. Уряд США має арештовувати Путіна, а не приймати його. Ганебно та принизливо»,
— заявив конгресмен від Массачусетса Джим Макґоверн.
В Україні кадри прийому назвали «нудотними». Військовий Олександр Солонко написав:
«Мені дуже шкода американських військових, яких змусили розстелити червону доріжку. Це приниження, якого я не побажав би жодному американському солдату».
У соцмережах стала вірусною світлина з американськими військовими біля трапа. Мустафа Найєм, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, підписав її:
«Make kneeling great again».
Президент США Дональд Трамп (праворуч) і очільник РФ Володимир Путін. Анкоридж, Аляска, США, 15 серпня 2025 року. Фото: facebook.com/WhiteHouse
Три години переговорів — нульовий результат
Перша очна зустріч Трампа і Путіна з 2019 року тривала близько трьох годин. Після цього лідери виступили з короткими заявами без відповідей на запитання преси — загалом близько 12 хвилин. Заплановану другу сесію переговорів між командами скасували.
Поки президенти виступали на Алясці, щонайменше в семи регіонах України лунали повітряні тривоги через атаки російських дронів, ракет та керованих авіабомб.
«Тепер все залежить від Зеленського»
Змістовного прориву не відбулося. Трамп, який напередодні обіцяв жорстко вимагати від Путіна припинення вогню, повернувся до Вашингтону без будь-яких конкретних зобов’язань з російського боку.
Більше того, американський президент фактично відмовився від погроз санкційного тиску на імпортерів російської нафти, зокрема Китай:
«Через те, що сталося сьогодні, не думаю, що нам треба про це думати зараз».
У вечірньому ефірі Fox News Трамп звернувся до українського лідера з порадою «укладати угоду» та додав:
«Тепер це справді залежить від президента Зеленського, щоб завершити це. І я б також сказав, що європейські нації — вони мають трохи більше долучитися. Але це залежить від президента Зеленського… І якщо вони захочуть, я буду на тій наступній зустрічі».
На прямий коментар ведучого про те, що «Росія — це дуже велика держава, а вони — ні», Трамп відповів: «Вони воюють з великою воєнною машиною».
Путін у своїй заяві говорив про «домовленості, які можуть стати відправною точкою», але повторив стару тезу:
«Росія щиро хоче завершити український конфлікт, але всі кореневі причини конфлікту мають бути вирішені».
Наприкінці пролунала репліка Путіна англійською:
«Next time in Moscow?»
Трамп відповів:
«Це цікаво. Отримаю трохи критики за це, але бачу, що це можливо».
Президент США Дональд Трамп (праворуч) і очільник РФ Володимир Путін. Анкоридж, Аляска, США, 15 серпня 2025 року. Фото: facebook.com/WhiteHouse
Київ у напрузі: «нічого-бургер» замість прориву
За даними співрозмовників Financial Times у Києві, настрій у найближчому оточенні Володимира Зеленського під час саміту був «напруженим». У середу перед зустріччю відбулася багатостороння розмова із залученням Трампа, де український президент наполягав на участі України в подальших переговорах, безумовному припиненні вогню, звільненні військовополонених і цивільних заручників, поверненні викрадених Росією українських дітей та конкретних гарантіях безпеки.
Водночас у команді Зеленського наміри Вашингтону охарактеризували як «дуже неоднозначні». Один із радників назвав підсумок зустрічі «дуже дивним», інший — «нічого-бургером».
Оцінки експертів: велика перемога Путіна
Аналітики переважно сходяться на думці, що саміт став символічною перемогою для Путіна — особливо з огляду на попередні обіцянки Трампа жорстко вимагати припинення вогню.
Вільям Тейлор, колишній посол США в Україні, зауважив:
«Добра новина — це не Ялта і не Мюнхен. Погана — немає припинення вогню».
Андреа Кендалл-Тейлор із Центру нової американської безпеки назвала результат «великою перемогою» для Путіна:
«Він дуже вміло перевертає важелі тиску на свою користь».
Ерік Грін, який організовував зустріч Джо Байдена з Путіним у 2021 році, вбачає в саміті продовження ерозії позицій України:
«США віддають дедалі більше свого впливу, завершують ізоляцію Путіна та піднімають фундаментальні питання про бачення Трампом європейської безпеки».
Чому це важливо знати
Для України ключове питання — не допустити переговорів про Україну без України. Символізм червоної доріжки для фігуранта ордера Міжнародного кримінального суду (МКС), без жодних зустрічних зобов’язань з боку Москви, послаблює міжнародну коаліцію проти агресії та створює хибне враження паритету сторін.
Перекладання відповідальності на Київ під час триваючих ударів по українських містах може стимулювати Кремль до подальшої ескалації — у розрахунку на розмивання санкційного та політичного тиску Заходу.
Водночас провал «великої угоди» в Анкоріджі означає, що вікно для консолідації європейської підтримки залишається відкритим. Для Києва це сигнал посилювати роботу з союзниками щодо довгострокових гарантій безпеки, інтеграції систем ППО, спільного виробництва озброєнь, конфіскації російських активів, посилення вторинних санкцій та примусового повернення депортованих дітей. Інакше ризик «затягнутого перемир’я» на умовах Москви лише зростатиме.
