Острів Врангеля: чи вимагатиме Трамп його назад?
Екскомісар Комісії США з арктичних досліджень (USARC) Томас Е. Денс у своїй колонці, опублікованій на сайті The Hill, пропонує винести на п’ятничний саміт Трампа з Путіним питання про острів Врангеля та архіпелаг Де-Лонга — від демілітаризації до «компенсації» через російські заморожені активи.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Арктичні острови як розмінна монета
Що пропонує автор і чому саме зараз
Денс називає переговори в Алясці «історичною нагодою для зближення». На його думку, паралельно з обговоренням української території США повинні підняти давно «заморожені» арктичні питання — статус Острова Врангеля та архіпелагу Де-Лонга, які американські експедиції відкрили ще в XIX столітті.
Саміт Трампа з Путіним на Алясці має відбутися 15 серпня. Білий дім та американські медіа прямо пов’язують зустріч із пошуком «мирної угоди щодо України».
Спірна історія: від Джона М’юра до більшовиків
Аргументи з історії
12 серпня 1881 року американська експедиція з патрульного катера USRC Corwin підняла прапор США на Острові Врангеля та здійснила опис узбережжя. У складі висадки був відомий натураліст Джон М’юр. Через кілька тижнів острів додатково обстежив корабель USS Rodgers.
Проте 20 серпня 1924 року радянські більшовики на криголамі «Червоний Жовтень» захопили острів. Вони арештували американських поселенців і депортували їх до Владивостока, де лідер колоністів помер у неволі.
Що насправді визнавали США
Позиція Вашингтону історично була неоднозначною. З одного боку, США ніколи не визнавали царських, а згодом радянських «секторних» претензій на арктичні території, включно з Островом Врангеля. З іншого — Америка так і не оформила власних офіційних суверенних прав на ці острови. Цю двозначність підтверджують документи FRUS за 1947 рік та довідка Державного департаменту США від 2003 року.
Архіпелаг Де-Лонга
Американська експедиція USS Jeannette (1879–1881) відкрила групу островів, які пізніше назвали архіпелагом Де-Лонга. Проте федеральний уряд США так і не оформив офіційних претензій на суверенітет над цими територіями. Саме тому сьогодні не існує юридичних підстав вимагати «повернення» цих земель.
Сьогодення: військова та навігаційна роль Врангеля
З 2014 року Росія активно мілітаризує острів Врангеля, розбудовуючи там військову інфраструктуру — аеродром Звьоздний, радарні станції та системи ППО. Ця база дозволяє Москві контролювати східний вхід до Північного морського шляху, перетворюючи острів на стратегічний вузол арктичної логістики та спостереження.
Пропозиції Денса:
- Демілітаризувати острів Врангеля та створити на його території спільну російсько-американську наукову зону — «монумент миру» між двома країнами.
- Альтернативний варіант: якщо США де-факто визнають російський контроль над островом, Росія має «компенсувати» це, передавши Америці свої заморожені суверенні активи (Денс оцінює їх у 210 мільярдів доларів).
Однак тут є важливий нюанс. Насправді переважна частина заморожених російських активів — близько 210 мільярдів євро — перебуває в юрисдикції ЄС (у депозитаріях Euroclear та Clearstream). США контролюють лише незначну частку — приблизно 5 мільярдів доларів. Європейський Союз уже спрямовує відсоткові доходи від цих активів на підтримку України, а питання повної конфіскації залишається предметом дискусій.
Арктичний тиск Китаю
Денс акцентує увагу на зростанні китайської активності в американській Арктиці. Останніми днями Берегова охорона США зафіксувала п’ять китайських дослідницьких суден у Беринговому та Чукотському морях — два з них довелося супроводжувати безпосередньо. Ця активність, на думку автора, підкреслює необхідність посилити контроль над «периферією» Америки.
Як це співвідноситься з війною проти України
Колонка Томаса Е. Денса з’явилася напередодні дипломатичних переговорів на Алясці. Білий дім та американські медіа представляють майбутній саміт як перевірку можливості «швидко досягти миру» в Україні. Водночас Київ та європейські столиці попереджають про небезпеку угод «за спиною України».
Важливо розуміти: з погляду міжнародного права, арктичний прецедент не можна механічно перенести на українську ситуацію. Будь-які територіальні зміни легітимні лише за вільної згоди суверенної держави, а не під тиском агресора.
Висновок матеріалу The Hill
Денс завершує свою колонку апеляцією до історичної пам’яті — він згадує монументальний пам’ятник експедиції Jeannette в Аннаполісі. Його головна теза:
«Якщо не захистимо периферію — поставимо під загрозу Батьківщину».
Автор вірить, що майбутні переговори можуть стати шансом мирно врегулювати статус острова Врангеля та архіпелагу Де-Лонга.
Чому це важливо знати
Небезпечна логіка «обміну територіями». Сама ідея торгувати землею заради миру створює небезпечний прецедент для України. Територіальна цілісність — це не предмет торгу, особливо під примусом агресора. Якщо Вашингтон і Москва домовляться про територіальні поступки в Арктиці, Кремль неодмінно спробує застосувати цю модель до окупованих українських територій — Донбасу та Криму.
Арктичний фактор безпеки для України. Мілітаризація Росією Високої Півночі, включно з островом Врангеля, має прямий вплив на війну в Україні. Арктичні бази дозволяють Москві проєктувати силу на Захід і водночас вивільняють ресурси для агресії на південному напрямку. Демілітаризація Врангеля могла б послабити російські позиції, але лише за умови створення надійних механізмів контролю — подібних до тих, що діяли в рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.
Заморожені активи РФ — не розмінна монета. Основна частина російських активів — близько 210 мільярдів євро — заморожена в європейських депозитаріях, а не в США. Пропозиція Денса «передати» ці кошти Америці як компенсацію за острови юридично безпідставна і політично токсична. Для України критично важливо, щоб доходи від цих активів продовжували фінансувати оборону та відбудову. Будь-яка конфіскація має узгоджуватися в рамках G7 та ЄС, інакше це підірве весь санкційний режим.
Китай у Берінгу — виклик для всього Заходу. П’ять китайських дослідницьких суден біля Алеутських островів — це не просто арктична розвідка. Це нагадування, що виклики від Росії та Китаю взаємопов’язані. Для НАТО це додатковий аргумент не послаблювати підтримку України: стримування авторитарних режимів потребує єдиного фронту від Арктики до Чорного моря.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







