Чотири версії одного ультиматуму

За даними ISW, із 6 серпня 2025 року адміністрація Дональда Трампа чотири рази по-різному описувала умови перемир’я, які нібито озвучив Путін на зустрічі зі спецпосланцем США у справах Близького Сходу Стівом Віткоффом.

Німецьке видання Bild повідомило, що Віткофф помилково зрозумів слова Путіна: замість вимоги, щоб Україна залишила решту Запорізької, Херсонської та Донецької областей, американський дипломат сприйняв це як пропозицію Росії вивести війська з окупованих Запорізької та Херсонської областей.

The Wall Street Journal зазначив, що після брифінгу від Віткоффа президент Трамп сказав українським і європейським посадовцям, нібито Путін готовий вийти з окупованих Запорізької та Херсонської областей в обмін на передачу Росії неокупованої частини Донецької області. Наступного дня, 7 серпня, Віткофф відкоригував свою заяву під час розмови з європейськими чиновниками: мова йшла про «виведення і заморожування» лінії фронту, але з обов’язковим виходом України з решти Донеччини.

Українське видання Kyiv Independent, посилаючись на джерело в Офісі президента України, повідомило ще одну версію: Путін нібито пропонував також вивести російські війська з північно-східної Харківської та Сумської областей як «жест доброї волі», якщо Київ погодиться віддати залишки Донецької області.

Bloomberg навів найжорсткішу версію: Кремль вимагає відходу України з усієї Донецької і Луганської областей та визнання окупації Криму, а натомість обіцяє «заморозити» лінію фронту в Херсонській і Запорізькій областях.

Червона лінія: донецький пояс укріплень

Єдиний спільний знаменник усіх повідомлень — вимога Кремля, щоб Україна вийшла з неокупованої частини Донецької області. Це означало б відмову від головного оборонного рубежу — «поясу укріплень», який з 2014 року стримує російські наступи.

Як зазначає ISW, поступка такій вимозі змусила б Україну залишити свою головну укріплену оборонну лінію в Донецькій області без жодних гарантій, що бої не відновляться. Цей оборонний рубіж зупинив російське просування в 2014 та 2022 роках і досі перешкоджає спробам Росії захопити решту області. Здача цих позицій «поставила б російські сили в надзвичайно вигідне становище для відновлення атак на більш сприятливих умовах, уникнувши довгої та кривавої боротьби за цю територію».

Президент Володимир Зеленський категорично відкинув таку умову.

Європейська відповідь: безпека понад усе

The Wall Street Journal повідомив, що 9 серпня у Великій Британії під час зустрічі з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом українські та європейські представники подали контрпропозицію з трьома ключовими пунктами:

— повне припинення вогню має бути запроваджене до початку будь-яких територіальних переговорів (це відповідає раніше озвученому Трампом бажаному графіку завершення війни);

— територіальні обміни повинні проводитися на взаємній основі;

— Україна має отримати надійні гарантії безпеки в обмін на будь-які територіальні поступки, щоб запобігти майбутній російській агресії.

Пропозицію представив президент Фінляндії Александер Стубб під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 9 серпня. Підтримку суверенітету та територіальної цілісності України публічно висловили прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, а також міністри закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, Литви Кястутіс Будріс, Латвії Байба Браже та Румунії Тойу Оана.

Аляска: дипломатія чи провокація?

Російські чиновники привітали оголошення про зустріч Трампа і Путіна 15 серпня на Алясці, одразу згадавши російські історичні претензії на цей американський штат.

Помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що Аляска — логічне місце зустрічі, адже США і Росія є близькими сусідами через Берингову протоку та мають спільні економічні інтереси в Алясці й Арктичному регіоні.

Голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, який був присутній на зустрічі Путіна з Віткоффом 6 серпня, назвав Аляску «російсько-американським продуктом» і заявив, що вона відображає зв’язки між США та Росією. Дмитрієв також згадав історичні зв’язки Аляски з Російською православною церквою та колишню військову й економічну присутність Росії в регіоні.

ISW нагадує, що російські чиновники та державні ЗМІ раніше неодноразово заявляли, що США повинні повернути Аляску Росії. У січні 2024 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв стверджував, що Росія «з дня на день» чекає повернення Аляски. Російські телеведучі та пропагандисти Володимир Соловйов і Ольга Скабєєва протягом 2024 року повторювали, що США мають повернути Аляску. Голова Держдуми В’ячеслав Володін у липні 2022 року погрожував, що Росія заявить права на Аляску, якщо США заморозять російські активи.

Чому це важливо знати

Політичні вимоги Путіна, викладені в кількох інтерпретаціях західних медіа, мають спільну стратегічну мету — позбавити Україну ключового оборонного рубежу на Донеччині та створити умови для відновлення наступу в майбутньому без кривавої боротьби за укріплені позиції.

Контрпропозиція України та ЄС формує альтернативний сценарій, у якому припинення вогню відбувається до територіальних переговорів, а будь-які поступки супроводжуються надійними гарантіями безпеки. Для України це критично важливо, адже навіть теоретична тимчасова передача територій без остаточної мирної угоди лише зміцнила б позиції Росії для майбутньої агресії.

Зустріч на Алясці стане не лише дипломатичним майданчиком, а й інформаційною ареною, де Москва вже почала використовувати історичні ревізіоністські наративи. Це може мати довгострокові наслідки для безпеки не тільки України, а й самих США та їхніх союзників.