Девелопер замість дипломата

Стів Віткофф — девелопер з Нью-Йорку, який не мав жодного дипломатичного або державного досвіду до призначення на посаду спецпредставника президента. В адміністрації Трампа він перетворився на універсального переговорника, отримавши неформальне прізвисько «Містер Вирішувач» (Mr. Fix It). Деякі вважають його де-факто держсекретарем. Офіційно його було призначено спецпосланцем на Близький Схід, однак Віткофф швидко почав виконувати дипломатичні місії в ширшому спектрі кризових регіонів — від Ірану до України.

П’ятий візит без прориву

Цього тижня Віткофф відвідав Москву, щоб зустрітися з Путіним. Його місія — домогтися припинення російської агресії проти України відповідно до дедлайну, встановленого Трампом: або війна припиняється до 8 серпня, або США запроваджують нові санкції.

Трамп заявив про «великий прогрес» у результаті переговорів Віткоффа з Путіним, однак жодних проривів не було зафіксовано. Відомо, що Москва тепер наполягає на особистій зустрічі Путіна з Трампом, проте остаточне рішення щодо цього наразі не ухвалено.

«Тиск на президента Путіна триває вже деякий час. Президент Трамп намагається його посилити… але це вже п’ята поїздка Віткоффа до Москви, і я думаю, що тиск також на Віткоффі — повернутися з чимось, а не з порожніми руками»,

— сказала Торрі Тауссіг, старша наукова співробітниця Atlantic Council.

Баланс невдач

Часткові успіхи:

• Газа: У січні Віткофф сприяв досягненню шеститижневого перемир’я між Ізраїлем і угрупованням «Хамас». Проте в березні перемир’я зірвалося, і подальші спроби домовитися про нову угоду виявилися безрезультатними.
• Ємен: Успішно просунув переговори щодо перемир’я з хуситами.
• Звільнення заручників: Сприяв звільненню одного американця з російської в’язниці та ізраїльсько-американського заручника з полону угруповання «Хамас».
• Комунікація з родинами заручників: Родини в Ізраїлі високо оцінили особисту участь Віткоффа в питаннях повернення полонених. У ході недавньої зустрічі зі сім’ями заручників Віткофф нібито заявив, що працює над планом, який завершить війну в Газі та дозволить повернути всіх заручників.

Проте ці наміри розходяться з реальністю — Ізраїль готується до повного захоплення Сектора Гази, що не лише ускладнює мирний процес, а й загрожує життю решти полонених.

Невдачі й критика:

• Іран: Віткофф очолював переговори щодо ядерної програми Тегерану. Але поки вівся діалог, Ізраїль розпочав 12-денну війну проти Ірану, яку завершили США ударами по ядерній інфраструктурі. Угода досі не досягнута, і невідомо, чи повернеться Іран до перемовин.
• Росія: Незважаючи на серію візитів до Москви, жодного поступу у припиненні агресії РФ проти України не зафіксовано. Водночас критики попереджають, що Віткоффом занадто легко маніпулює Путін, і висловлюють тривогу з приводу того, що спецпредставник Трампа повторює кремлівські тези.

Чому саме Віткофф, а не держсекретар?

Пояснення слід шукати у політичному стилі Трампа, який надає перевагу лояльності та інтуїції над інституційною експертизою. Віткофф — не дипломат, а бізнесмен, і Трамп вірить у його здатність укладати вигідні угоди.

Трамп мислить транзакційно, а не системно. Для нього головне — домовленість, а не стратегічна архітектура. Віткофф — його віддзеркалення у зовнішній політиці.

Втім, така стратегія має ризики: зовнішня політика США в руках людей без досвіду створює хаос у традиційних альянсах, дезорієнтує союзників і надто підвищує ставку на особисту симпатію Трампа до виконавців.

Чи має Віткофф шанс на успіх?

Наразі — сумнівно. Навіть попри заяви про «прогрес», Росія продовжує завдавати авіаударів по Україні, Ізраїль готується до повної окупації Сектора Гази, а Іран відкидає діалог. За відсутності системної дипломатії з боку Держдепу Віткофф лишається фігурою, яка скоріше символізує імпровізацію, ніж стратегічну перевагу.

Додаткові сигнали з глобального контексту

Нові санкції США проти Ірану: Міністерство фінансів наклало обмеження на 18 іранських компаній, пов’язаних із фінансовими та розвідувальними технологіями. Зокрема, під санкції потрапила система RUNC, яка дозволяла Ірану обходити міжнародні банківські обмеження.

Плани Ізраїлю захопити Смугу Гази повністю: Прем’єр-міністр Нетаньягу заявив, що сектор буде передано під цивільне управління, не пов’язане з угрупованням «Хамас». Це суперечить міжнародним закликам припинити наступ і може ускладнити всі зусилля Віткоффа.

Чому це важливо знати

Візити Стіва Віткоффа до Москви — це не просто епізоди приватної дипломатії, а віддзеркалення загального підходу адміністрації Трампа до зовнішньої політики. Вони демонструють, як міжнародні відносини США перетворюються на серію бізнес-угод та особистих домовленостей без стратегічної послідовності та інституційної підтримки.

Для України це створює кілька критичних ризиків:

По-перше, мирний процес опинився в руках однієї людини — Віткоффа, який має повну довіру Трампа, але не має дипломатичного досвіду. Це підвищує ймовірність угод, які можуть бути неефективними для України або вигідними виключно Кремлю.

По-друге, особиста довіра президента США до свого спецпредставника не може замінити системного тиску на Путіна. П’ять візитів до Москви без конкретних результатів це підтверджують.

По-третє, анонсовані санкції проти Росії виглядають скоріше реактивними, ніж частиною продуманої стратегії, а сама дипломатія набуває формального характеру — без реального впливу на ситуацію.

По-четверте, увага Вашингтону розпорошується між кризами в Ізраїлі, Ірані та протистоянням з Китаєм, що автоматично знижує пріоритетність українського питання в американському порядку денному.

Ця ситуація вимагає від української дипломатії максимальної пильності та активної роботи з усіма союзниками, щоб запобігти сценарію, за якого «мир» буде досягнуто за рахунок територіальних чи політичних поступок України в обхід її інтересів.