У самому серці Сен-Дені, за кілька кроків від Сени й Олімпійського селища, розташувався сучасний простір площею 13 тисяч квадратних метрів із назвою Handilab, відкритий наприкінці 2024 року. Це перший у Франції акселератор, що спеціалізується на інноваціях у сфері інвалідності та втрати автономності. Його архітектура — втілення доступності: автоматичні двері, тактильні карти для людей із вадами зору, обладнання для слабкочуючих в аудиторіях.

За ініціативою стоїть маловідомий гравець — компанія з нерухомості Fiminco, яка інвестувала 50 мільйонів євро в переобладнання будівлі. Після запуску проєкт об’єднав 47 французьких стартапів, які займаються так званою handitech — технологіями на перетині інклюзії та інновацій.

Вітрина майбутнього: від кісткової провідності до ізоляційних капсул

У демонстраційній зоні Handilab уже представлені:

• мобільні крісла
• слухові системи з кістковою провідністю
• ізоляційні капсули для людей з аутизмом

Підбір стартапів здійснюється через відкриті конкурси, а підтримку їм надають великі компанії: Bouygues, AXA, L’Oréal. У вересні має запрацювати «uselab» — простір для тестування новинок за участю людей з інвалідністю. Крім того, інкубатор проводить навчання для компаній щодо інклюзивності.

Ідея, що народилася з паралімпійського досвіду

Вибір локації — не випадковість. Сен-Дені пов’язаний із програмами меценатства Fiminco ще з 2019 року, коли компанія відкрила художню резиденцію в Романвілі. Саме тоді зародилася ідея Handilab: співробітники компанії відвідали матч із цекіфуту (футбол для незрячих) і концерт із використанням інноваційної звукової технології. Це стало «моментом прозріння» для президента Fiminco Жеральда Азанко.

«Ми побачили, що багато цікавих технологій уже існують, але їхні творці не завжди думають про застосування в секторі інвалідності», — пояснює Антуан Боссіс, радник президента компанії.

Більше, ніж благодійність: інвалідність як бізнес-напрям

Амбасадор Handilab, паралімпійський чемпіон із тенісу на візках Стефан Уде, прямо говорить про необхідність «декомплексувати» бізнес-аспект інвалідності. Проєкт викликав критику на старті — його звинувачували в цинізмі, але команда наполягає:

«Ми хотіли подолати суто співчутливе бачення, щоб виявити важелі впливу та створення цінності», — каже Уде.

У Франції вже існує екосистема handitech:

• CoWork’HIT — інноваційний центр, що проводить конкурси для стартапів у цій сфері
• Access’Lab — інкубатор для рішень у сфері візуальної інвалідності

«Ми — економічна галузь, яка все ще погано ідентифікована», — зазначає Лоранс Вержес, генеральна директорка асоціації La Handitech. — «Інвесторам важко зрозуміти, що інвалідність відкриває ринки з великим потенціалом зростання — люди з інвалідністю та їхні опікуни мають реальну купівельну спроможність».

Глобальний ринок: 1,3 мільярда споживачів

За оцінкою ВООЗ, 16% світового населення живуть із тією чи іншою формою інвалідності. Це 1,3 мільярда людей. Альянс компаній The Valuable 500 оцінює їхній сумарний річний дохід у 8 трильйонів доларів.

Але ринок залишається фрагментованим. Більшість рішень орієнтується на вузькі категорії — наприклад, менше 5% людей з інвалідністю використовують візки, отже, щоб розвивати такі продукти, потрібно одразу виходити на міжнародний рівень.

«На глобальному рівні два найпоширеніші види інвалідності стосуються зору та мобільності — це великі ринки для компаній із глобальними амбіціями»,

— наголошує Софі Мітра, професорка економіки з Університету Фордгем (Нью-Йорк), яка спеціалізується на питаннях інвалідності.

Вихід на масовий ринок: приклад Les Flâneuses

Перехід від прототипу до масового виробництва залишається головним викликом. Стартап Les Flâneuses, який приєднався до Handilab у 2025 році, успішно його подолав. Їхні універсальні мобільні крісла вже використовують аеропорт Орлі та музей Лувр.

«Ми одразу зробили ставку на універсальний дизайн, щоб зруйнувати імідж продукту, призначеного лише для людей з інвалідністю», — пояснює співзасновниця Тереза Донне. — «Серед наших користувачів — родини, втомлені люди та професіонали, які регулярно перевозять важкі предмети».

У Handilab такий підхід називають «технологічним переливом» — коли рішення стає корисним для інших випадків, зокрема для людей похилого віку. Найвідоміший приклад? SMS. Створений фінською командою для допомоги глухим і слабкочуючим людям у спілкуванні, він увійшов у повсякденне життя всіх власників мобільних телефонів, витіснивши традиційне «алло».

Чому це важливо знати

Handilab демонструє, що інновації у сфері інвалідності можуть не тільки вирішувати соціальні проблеми, а й створювати масштабні бізнес-моделі з глобальним впливом. Україна, яка вже має сильну традицію винахідництва у воєнних умовах, може застосувати подібний підхід для розвитку власної handitech-екосистеми. Це означає не лише підтримку ветеранів і людей з інвалідністю, а й створення високотехнологічного експорту, що поєднує етичну місію з економічним потенціалом.