На думку автора, Кремль не сприйняв останні заяви Трампа як загрозу. Навпаки, після них Московська біржа зросла на 2,7%, а рубль зміцнився на 0,8% щодо юаня. Це свідчить про те, що Москва сприйняла нові ініціативи Вашингтона радше з полегшенням, аніж як сигнал до капітуляції.

Реакція Москви: бойова риторика та підготовка до наступу

Хоча Трамп звинуватив Путіна в «порожніх балачках» про мир, він залишив відкритим вікно для поступок Кремля протягом наступних п’ятдесяти днів. Такий підхід, вважає Рамані, небезпечний і не відповідає реальній ситуації:

«Оптимізм Трампа не відображає поточний настрій у Кремлі».

Натомість російські посадовці, зокрема екс-президент Дмитро Медведєв, висловлюють пряму загрозу завдати ударів по Заходу в разі ескалації. Телевізійний пропагандист Ігор Коротченко закликав до нових атак на критичну інфраструктуру України з метою змусити Київ капітулювати до кінця цього строку.

Росія вже діє в цьому напрямку: 16 липня по території України було випущено понад 400 ракет і дронів, здебільшого по енергетичних об’єктах. Зосередження 160 тисяч військових біля Куп’янська, Покровська та Костянтинівки свідчить про підготовку масштабного літнього наступу.

Що означає «максимальний тиск»: три компоненти

На думку Рамані, потрібна не декларативна, а реальна стратегія максимального тиску на Кремль. Вона має включати три ключові напрямки:

1. Усунення лазівок у санкційному режимі

Поточна система санкцій надто реактивна — Росія встигає адаптуватися до обмежень ще до того, як Захід відреагує. Зокрема:

• «Росатом» досі не під санкціями, попри участь в окупації ЗАЕС і допомогу Ірану. Завдяки своїй складній корпоративній структурі ця компанія може непрямо фінансувати російську оборонку.
• Замість неефективних мит на країни БРІКС потрібно бити по нафтопереробних заводах, які купують російську нафту. Аналітик Вайбхав Рагунанда (Centre for Research on Energy and Clean Air) оцінює, що такі санкції могли б позбавити Кремль 750 мільйонів доларів щорічних доходів.
• Необхідно також посилити заходи проти «тіньового флоту», яким Росія транспортує нафту. Поки що більшість із близько 600 танкерів залишаються поза санкціями.

2. Збільшення й розширення постачання зброї Україні

Трамп анонсував 10 мільярдів доларів у рамках пакета допомоги від союзників по НАТО, який, імовірно, включатиме:

• один батарейний комплекс Patriot (вартість — 1 мільярд доларів);
• ракети-перехоплювачі (3,7 мільйона доларів за одиницю);
• ракети ATACMS (1 мільйон доларів за штуку).

Ці обсяги недостатні. Україна витрачає близько 2 мільйонів артилерійських снарядів на рік, тоді як Росія отримує великі обсяги боєприпасів від Північної Кореї.

«Ескалація з боку Путіна може змусити Трампа переглянути рішення не передавати Україні крилаті ракети Tomahawk», — вважає Рамані.

3. Підтримка українського оборонного сектору

Україна продовжує демонструвати інноваційні досягнення у військовій сфері:

• дешеві дрони-перехоплювачі для боротьби з БПЛА РФ;
• ракети «Нептун» із дальністю 1000 км.

На цьому тлі Зеленський запропонував Трампу «проривну угоду» — обмін українських дронових технологій на постачання американської зброї. Це, на думку автора, могло б зміцнити обороноздатність НАТО і гарантувати Україні стійкість у довготривалій війні.

Порівняння з іранським кейсом

Рамані зазначає, що Трамп уже успішно поєднував тиск і контрольований ризик, щоб стримати ядерну програму Ірану. Тепер він має використати той самий підхід у війні з Росією, не покладаючись лише на дипломатію та м’які важелі.

Чому це важливо знати

Риторика Дональда Трампа щодо Росії залишається суперечливою: попри заяви про підтримку України, Кремль не сприймає його політику як загрозливу. Успішне стримування Росії та примушення Путіна до миру залежить не від гучних заяв, а від реального тиску на енергетичну інфраструктуру РФ, постачання Україні достатньої кількості зброї та розвитку власного ВПК. Для України важливо, щоб союзники не зволікали з рішеннями та адаптувалися до нових викликів так само швидко, як це робить агресор.