Перейти до основного вмісту

Як Китай може встановити повний контроль над Південно-Китайським морем до 2035 року

У новій публікації Foreign Policy експерти з Chatham House Бен Бланд і Вільям Метьюз змоделювали тривожний сценарій повного контролю Китаю над Південно-Китайським морем до 2035 року.

17 Липня 2025 о 12:25|За кордоном|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Як Китай може встановити повний контроль над Південно-Китайським морем до 2035 року
Ілон Маск і Пітер Тіль. Авторська ілюстраційна генерація за допомогою Midjourney

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Використовуючи метод «беккастингу» (зворотного прогнозування), дослідники показують, як саме може розгортатися така ситуація — і чому короткозорість та групове мислення заважають ефективному опору китайській експансії.

Сценарій 2035: китайське домінування за «правилами Пекіна»

У гіпотетичному, але цілком реалістичному майбутньому контейнеровоз під данським прапором, залишаючи порт Сингапуру, автоматично підключається до китайської системи ідентифікації суден Zheng He. Комерційне судноплавство залишається вільним — але лише за умови повного цифрового контролю з боку Пекіна. Натомість іноземні військові кораблі стикаються з жорсткими обмеженнями або повною забороною входу в ці води.

Система тотального контролю спирається на безпрецедентну мережу: найбільший у світі флот і берегову охорону, підключені до розгалуженої системи безпілотних кораблів, дронів, сенсорів і супутників. Це створює «цифровий океан» під абсолютним контролем Китаю — нову модель морського суверенітету XXI століття.

Як ми до цього дійшли? Беккастинг у дії

Беккастинг — метод, популярний у військових колах і спецслужбах — не намагається передбачити майбутнє. Натомість він досліджує, який ланцюг подій міг би привести до конкретного сценарію. Під час обговорень з експертами в країнах АСЕАН та Великій Британії виявилися несподівані результати:

  • Для представників Південно-Східної Азії китайське домінування — це фактично продовження нинішнього status quo
  • Більшість не бачить реалістичного сценарію, де АСЕАН або США ефективно стримують Пекін
  • Ключовим фактором визнано не військовий тиск, а економічну інтеграцію з Китаєм

Китай як незамінний економічний центр

Роль Китаю в регіоні виходить далеко за межі статусу головного торговельного партнера. Пекін систематично:

  • Поглинає найперспективніші місцеві стартапи (GoTo Group, Lazada, Tokopedia)
  • Інтегрує регіональні економіки у свої глобальні виробничі ланцюги
  • Постачає доступні й масштабовані технології — від сонячних панелей до систем штучного інтелекту

В умовах кліматичної кризи та зростаючого попиту на енергію країни АСЕАН дедалі більше залежатимуть саме від китайських рішень. Ці технології не просто дешеві — вони вже глибоко вбудовані в місцеву інфраструктуру.

Що з цим роблять США? Недостатньо

Попри гучні заяви Вашингтона про «свободу навігації» ще з 2010 року, коли тодішня держсекретар Гілларі Клінтон проголосила національний інтерес США в регіоні, конкретних дій було обмаль. Повернення Дональда Трампа до Білого дому лише посилило хаос в американській азійській політиці, особливо щодо кліматичних питань.

Тим часом Китай методично:

  • Зміцнює штучні острівні бази
  • Витісняє американську військову присутність
  • Формує нову норму, де правила гри диктує Пекін

Проблема в самих країнах АСЕАН

Парадоксально, але учасники дискусій з регіону самі визнають: «Ми не зможемо самостійно вплинути на майбутнє Південно-Китайського моря». АСЕАН як організація виявилася неефективною через:

  • Відсутність політичної єдності
  • Страх втратити китайські інвестиції
  • Небажання провокувати економічні санкції з боку Пекіна

Як зупинити подальшу експансію Китаю

Експерти визнають: повністю розвернути китайську експансію вже неможливо. Але можна не допустити остаточного домінування. Для цього необхідно:

1. Політична єдність АСЕАН — спільна позиція проти китайських операцій у «сірій зоні»

2. Технологічне стримування:

  • Розвиток автономних морських патрулів
  • Посилення супутникового спостереження
  • Партнерства з Японією, Південною Кореєю, Австралією, Великою Британією, Францією

3. Економічна диверсифікація:

  • Зміцнення внутрішньорегіональної торгівлі
  • Пошук альтернативних джерел енергетики, ШІ-технологій та інфраструктури
  • Активізація роботи в рамках угоди CPTPP (Всеохоплююче та прогресивне транстихоокеанське партнерство)

Переосмислення юридичних ілюзій

Одне з найцікавіших спостережень: експерти з міжнародного права були шоковані, дізнавшись, що їхні інструменти практично не впливають на реальну ситуацію. Сили, які визначають баланс у Південно-Китайському морі, — це не міжнародні суди, а економічна міць, технологічна перевага, військова потужність і політична воля.

Чому це важливо знати

Південно-Китайське море — це лабораторія геополітики нового типу, де влада визначається не лише військовою силою, а й контролем над технологіями, мережами та енергетикою. Для України це містить важливі уроки:

  • Інфраструктурна та технологічна залежність від потенційного агресора веде до втрати суверенітету
  • «М’яка» експансія через економіку та кліматичні проєкти може бути не менш небезпечною за пряму військову агресію
  • Критично важливо інтегруватися в союзи, засновані на довірі та спільних цінностях, а не на короткостроковій вигоді, яка завтра може обернутися пасткою

Досвід Південно-Східної Азії показує: коли економічна залежність стає тотальною, політичний опір стає майже неможливим. Це урок, який Україна має засвоїти вже сьогодні.

Автор
Як Китай може встановити повний контроль над Південно-Китайським морем до 2035 року
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →