Проте нове масштабне дослідження психологів з Корнельського університету показало: зв’язок між ліворукістю та творчим мисленням — це здебільшого міф.

Результати дослідження, опублікованого в журналі Psychonomic Bulletin & Review, доводять: ліворукі не мають природної переваги в креативності. Більше того — у багатьох креативних професіях вони навіть недопредставлені.

«Дані не підтверджують жодної переваги ліворуких у творчому мисленні, — каже професор Деніел Касасанто, керівник лабораторії досвіду та пізнання в Корнельському університеті. — Насправді є докази того, що праворукі демонструють вищу креативність у деяких лабораторних тестах, а також переконливі свідчення їхньої переваги в професіях, що потребують найбільшої творчості».

Аналіз століття досліджень

Дослідницька команда — Касасанто, аспірант Овен Морган та магістрантка Сії Чжао — провела метааналіз майже тисячі наукових статей, опублікованих з 1900 року, які вивчали зв’язок між домінантною рукою та креативністю. Після ретельного відбору залишилося 17 найбільш методологічно точних досліджень.

Аналіз трьох основних лабораторних тестів на дивергентне мислення (здатність генерувати багато нестандартних рішень за короткий час) показав: відмінності між праворукими, ліворукими та амбідекстрами були незначними. У деяких випадках праворукі навіть демонстрували невелику перевагу.

Додатково дослідники проаналізували дані урядових опитувань США, які охоплювали майже 12 000 респондентів у понад 770 професіях. Професії ранжували за рівнем необхідної креативності, враховуючи «оригінальність» та «індуктивне мислення». За цими критеріями фізики та математики виявилися такими ж креативними, як і художники. Несподівано, але серед представників найкреативніших професій ліворуких виявилося менше, ніж зазвичай — їхня частка нижча за стандартні 10% населення.

Винятки підтверджують правило

Цікаво, що в двох сферах — образотворчому мистецтві та музиці — ліворукі справді перепредставлені. Це підтверджує, що лівші можуть тяжіти до специфічних форм творчості. Водночас твердження про їхню перевагу в архітектурі виявилося міфом.

«Фокус на цих двох креативних професіях, де шульги перепредставлені — мистецтві та музиці — це типова статистична помилка, яку люди роблять постійно, — пояснює Касасанто. — Люди узагальнили, що є багато ліворуких художників і музикантів, тому шульги мають бути креативнішими. Але якщо провести неупереджене дослідження багатьох професій, ця уявна перевага ліворуких зникає».

Звідки взявся міф?

Автори дослідження виділяють кілька факторів, що підтримують цей стійкий міф:

1. Ефект рідкісності: шульги становлять лише 10% населення, творчі генії теж рідкісні — тому легко припустити зв’язок між цими явищами.
2. «Міф про змученого художника»: популярне уявлення про зв’язок творчого генія з психічними розладами. Дослідження показують, що ліворукі частіше страждають від депресії та шизофренії, що могло підсилити романтичний образ «страждаючого митця».
3. Статистична вибірковість: протягом років цитувалися лише окремі дослідження з малими або упередженими вибірками, які підтверджували міф про креативність ліворуких.

Чому це важливо

Це дослідження розвінчує міф, який тримався століттями на кількох яскравих прикладах замість ґрунтовних доказів. Головний висновок звучить обнадійливо: творчість — не генетична лотерея, а навичка, доступна кожному, хто готовий її розвивати.

Для української аудиторії, яка переживає культурний ренесанс попри війну, цей висновок особливо актуальний. Креативність не залежить від фізіологічних особливостей — вона народжується з досвіду, освіти, середовища та наполегливої праці.

У ширшому контексті дослідження підкреслює важливість критичного мислення та статистичної грамотності. Воно застерігає від спокуси шукати прості пояснення складним явищам і нагадує: за яскравими винятками часто ховаються структурні фактори — доступ до освіти, підтримка оточення, соціальні можливості.