Як пише L’Express, ця операція може бути частиною ширшої геополітичної стратегії, спрямованої не лише проти Тегеранe, а й як попередження Китаю і Росії.

У коментарі для французького видання колишній посол США в Україні за президента Джорджа Буша Джон Гербст (John Herbst), а нині директор Євразійського центру Atlantic Council, зазначає, що справжня мета операції — продемонструвати здатність Америки рішуче захищати свої інтереси.

Глобальний сигнал

За словами Гербста, Трамп не просто намагається стримати Іран у його ядерних амбіціях, а демонструє готовність США діяти по всьому світу.

«Американці провели складну військову операцію — і провели її успішно», — наголошує дипломат. Він переконаний, що «Сі Цзіньпін і Володимир Путін добре це зафіксували — і побачене їм не сподобалось».

Хоча експерт визнає, що це не означає автоматичного розгортання подібних операцій у Тихоокеанському регіоні або в Україні, він наголошує на психологічному ефекті: обидва лідери тепер знають, що США здатні завдати потужного удару.

Наслідки для Кремля

«Росіяни мають бути доволі вражені тим, що Сполучені Штати щойно здійснили за допомогою своїх літаків і протибункерних бомб», — зауважує Гербст.

Він нагадує, що хоча росіянам вдавалося маніпулювати Трампом щодо України в минулому, ця операція нагадує: якщо президент США усвідомить російські маніпуляції, у Москви виникнуть серйозні проблеми.

Перші ознаки занепокоєння Кремля вже помітні. Відразу після операції заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв опублікував «відверто безглузде й небезпечне» повідомлення про готовність деяких країн надати Ірану ядерну зброю. Трамп миттєво відреагував, натякнувши на «слово на літеру Я» (ядерне), після чого з’явилося офіційне спростування від імені Медведєва — але вже у формі пресрелізу, а не особистого допису.

Подвійний вплив на Україну

Гербст виділяє як негативні, так і позитивні наслідки для України:

Негативні:

• Увага американських медіа переключилась із щоденних російських звірств в Україні на Близький Схід
• Частина озброєнь, які могли б піти до України, тепер направляється до Ізраїлю або розміщується з американськими військами в регіоні

Позитивні:

• У таборі MAGA (руху прихильників Трампа) з’явилися тріщини: частина цього руху виступає проти будь-яких військових інтервенцій США, включно із Близьким Сходом
• Трамп жорстко атакує внутрішніх критиків, включно з Такером Карлсоном і конгресменом Томасом Массі
• Конфлікт із директоркою національної розвідки Талсі Ґаббард, яка заперечила розробку Іраном ядерної зброї

«Ця фрагментація може зіграти на користь більш активної політики США щодо України», — вважає експерт.

Ширші геополітичні наслідки

Хоча атака на Іран може призвести до зростання цін на нафту (що вигідно Росії), Гербст бачить стратегічний мінус для Кремля:

«Іран став дуже активним партнером, навіть квазісоюзником Росії в її агресивних ініціативах на Близькому Сході». Ослаблення Тегерану — це удар по осі Москва–Іран.

Щодо Китаю дипломат упевнений:

«Якщо Сі Цзіньпін серйозно розглядав військову операцію для захоплення Тайваню, він, ймовірно, трохи менш упевнений у собі сьогодні, ніж був минулої п’ятниці».

Чи кінець ізоляціонізму?

Гербст не вважає Трампа справжнім ізоляціоністом:

«Він радше за обережність перед військовим втручанням. Це відображає певний урок, винесений з невдач великих американських інтервенцій в Іраку та Афганістані».

Водночас експерт нагадує про рішучі дії Трампа під час першого терміну — ліквідацію генерала Сулеймані та удар у Сирії по військово-повітряних силах Асада після застосування хімічної зброї.

Щодо прізвиська «Trump Always Chickens Out» («Трамп завжди відступає»), яке з’явилося через його зміни позицій щодо мит, Гербст зазначає:

«У питаннях національної безпеки він був маніпульований Путіним, але не через боягузтво. Радше через певну наївність».

Порівняння президентів

У фінальній оцінці Гербст порівнює зовнішню політику американських лідерів:

• Обама — «завжди здавався незручним із величезною владою, якою володів»
• Байден — «прийняв надзвичайно необачне рішення про вихід з Афганістану» і «був помітно наляканий ядерними погрозами Путіна»
• Буш — «зробив більше рішучих кроків», але «втягнув США в тривалі конфлікти в Іраку та Афганістані»
• Трамп — поєднує рішучість із періодичною наївністю щодо Путіна

На завершення Гербст відкидає твердження про вплив Нетаньягу на рішення Трампа: «Відносини між Трампом і Нетаньягу завжди були нестабільними».

Чому це важливо знати

Атака Трампа на Іран виходить далеко за межі близькосхідного конфлікту. Вона стала геополітичним сигналом для всіх гравців — від Пекіну до Москви. Для України це означає складну динаміку: з одного боку, частина американської уваги та ресурсів переорієнтовується на інший регіон. З іншого — послаблення Ірану підриває вісь Москва–Тегеран, а внутрішні суперечки в таборі Трампа можуть відкрити шлях для активнішої підтримки України. Події демонструють мінливість глобальних розкладів — і Київ має уважно стежити за геополітичними змінами.