Як пише L’Express, це посилило спекуляції щодо ролі президента США Дональда Трампа, особливо після його заяви: «G7 колись був G8. Барак Обама і певний Трюдо не хотіли бачити Росію — це була помилка. Думаю, якби Росія залишалася, війни б не було».

За кілька днів до цього Трамп висловлював «розчарування» як Путіним, так і Україною, хоча наприкінці травня називав главу Кремля «повністю божевільним». Така суперечлива риторика викликає питання про справжню позицію американського президента.

В ексклюзивному інтерв’ю L’Express американсько-британський фінансист Білл Браудер — людина, яку називають «ворогом номер один Путіна» за викриття корупції в російських корпораціях — дає чітку оцінку:

«Дональд Трамп чітко на боці Володимира Путіна. Якби його не стримували, він зробив би його своїм союзником».

Подвійна гра Трампа: між публічною риторикою та прихованими намірами

Браудер, засновник інвестиційного фонду Hermitage Capital Management, пояснює, що справжню позицію Трампа стримують два фактори: американська громадська думка, яка переважно вважає Путіна «монстром», та частина Республіканської партії, що підтримує Україну.

«Якщо він зайде надто далеко, деякі сенатори-республіканці можуть відвернутися від нього в інших питаннях. Тому Трамп робить усе можливе, щоб приховати свої справжні погляди на Путіна, водночас поступово підриваючи здатність України вести війну», — пояснює Браудер.

Яскравий приклад — рішення адміністрації Трампа призупинити нову військову допомогу Україні, вимагаючи початку мирних переговорів з Росією. Це створює пряму військову перевагу для Москви.

«Трамп витончено кидає Україну під автобус — країну, яка його абсолютно не цікавить — намагаючись при цьому не розкрити своїх справжніх поглядів на Путіна».

Байдужість до України поєднується з симпатією до Кремля

На запитання про різницю між байдужістю до України та підтримкою Путіна, Браудер відповідає:

«Це поєднання обох факторів. Трампу байдуже до України — він продемонстрував це під час ганебної зустрічі з Зеленським в Овальному кабінеті. Але він також на боці путінської Росії».

Американський президент не приховує, що має «добрі стосунки» з російським лідером, і регулярно перекладає відповідальність за ескалацію на Україну чи «помилки» Заходу.

«Трамп явно хоче зробити Путіна союзником, діловим партнером, можливо, навіть другом. Найгірший сценарій — якщо він не просто покине Україну, а відкрито стане союзником Володимира Путіна».

Парадокс: як байдужість Трампа дала Україні свободу дій

Попри загрози, Браудер визнає несподіваний ефект політики Трампа. За президентства Байдена Україна мала жорсткі обмеження — заборону використовувати американську зброю для ударів по території Росії.

«Це була справді необґрунтована вимога, адже Кремль атакував із власної території, а українці не могли відповісти. Вони воювали зі зв’язаною за спиною рукою», — пояснює експерт.

Але операція «Павутиння» змінила правила гри. Українські дрони вартістю $500 знищили російських бомбардувальників на $7 мільярдів — третину стратегічної авіації РФ — на глибині понад 500 кілометрів.

«Українці навряд чи наважилися б на таку атаку за Байдена. Покинувши Київ, Трамп фактично зробив йому послугу. Україна отримала більшу свободу дій і скористалася нею з приголомшливою ефективністю».

Путін у пастці: ескалація чи крах іміджу?

Операція «Павутина» стала серйозним приниженням для Путіна, який тепер змушений відводити стратегічні бомбардувальники далі від фронту. За словами Браудера, російський лідер опинився перед дилемою:

«Влада Путіна тримається на іміджі сильної руки. Кожен, хто його принижує, отримує у відповідь учетверо сильніший удар. Але якщо поразки накопичуватимуться, він може виявитися надто слабким, щоб підтримувати свій наратив».

Мир неможливий, поки Путін при владі

Коментуючи результати другого раунду переговорів у Стамбулі, який відбувся наприкінці травня, Браудер категоричний:

«Єдина угода, якої хоче Путін — це повна перемога над Україною. Це неприйнятно ні для українців, ні для європейців. Мир прийде лише тоді, коли одна зі сторін отримає вирішальну військову перевагу».

Загроза скасування санкцій: удар по світовому порядку

Особливу тривогу викликає можливість скасування санкцій проти Росії:

«Володимир Путін розв’язав агресивну війну проти мирного сусіда, вбив сотні тисяч українців, завдав збитків від $500 мільярдів до трильйона доларів і продовжує окупувати частину чужої території. Якщо найпотужніший лідер вільного світу закриє на це очі, це стане драматичним сигналом не лише для Путіна, а й для інших потенційних агресорів, як-от Китай».

Браудер також різко критикує угоду Трампа з Україною щодо доступу до природних ресурсів:

«Вимагати від союзника привілейований доступ до його ресурсів в обмін на допомогу, яка спочатку подавалася як безкоштовна військова підтримка, — це глибоко образливо. Навіть сама гіпотеза перетворення допомоги на економічний контроль була непристойною».

Європа під тиском: вибір між принципами та економікою

Експерт прогнозує, що Трамп може тиснути на Європу, змушуючи її також зняти санкції:

«Трамп може поставити Європу перед вибором, сподіваючись змусити її підкоритися. Але є великі шанси, що європейці, розуміючи необхідність покарання Путіна та загрозу майбутньої агресії, чинитимуть опір. Тоді Дональд Трамп може накласти на них суворі мита. Старий континент опиниться перед дуже складним вибором».

Рішення для Європи: конфіскація $300 мільярдів

Браудер пропонує Європі рішучі дії:

«Головний важіль, який могла б задіяти Європа і який досі не використовувався — конфіскувати $300 мільярдів резервів російського центробанку, які наразі лише заморожені в кількох країнах, і використати ці гроші для фінансування оборони України».

На його думку, якщо Україна отримає $300 мільярдів готівкою або зброєю, вона зможе завдати Росії серйозної шкоди: «Ці гроші, що сплять на рахунках у Європі, цілком можуть бути конфісковані. Це справді змінило б ситуацію».

Трамп і Путін: паралелі авторитаризму

На завершення Браудер проводить тривожні паралелі між двома лідерами:

«Путін не любить опозицію, ЗМІ, противаги влади чи суддів. За 25 років він убив, ув’язнив або вигнав усіх, хто міг притягнути його до відповідальності. Трамп не любить опозицію, ЗМІ, противаги владі чи суддів. Але поки що ці інституції на місці та функціонують».

Водночас експерт застерігає:

«Дональд Трамп при владі лише чотири місяці. Путін не встановив авторитарний режим за одну ніч… Інстинкти Трампа щодо демократії, плюралізму, свободи слова та верховенства права — усі погані. Чи витримають інституції та противаги? Ніхто не може відповісти. Але якщо вони впадуть, Америка легко може стати схожою на Росію».

Чому це важливо для України

Аналіз Білла Браудера розкриває реальну загрозу фундаментальних змін у глобальній геополітиці. Йдеться не лише про війну Росії проти України, а й про внутрішню ерозію підтримки Києва з боку головного союзника — США.

Позиція Трампа, навіть не оформлена офіційно, підриває міжнародну солідарність, критично необхідну Україні для оборони. Водночас парадоксально, але саме в умовах меншої зовнішньої опіки українські сили демонструють вищу ініціативність та інноваційність — як у випадку з операцією «Павутина».

Європі час діяти проактивно — не чекати сигналів із Вашингтону, а самостійно шукати шляхи зміцнення обороноздатності України, включно з конфіскацією заморожених російських активів. Для України ж нова політична реальність — це не просто виклик, а екзистенційна загроза, яка водночас відкриває можливості для більш сміливих і самостійних дій.