Як виглядала синагога і хто її збудував?

Ініціатором будівництва першої хоральної синагоги Києва став Габрієль-Яків Геселевич Розенберг — єврейський підприємець і меценат, що відігравав помітну роль у фінансовому житті міста наприкінці XIX століття. Він надав власну земельну ділянку на Подолі та виступив головним рушієм проєкту. Архітектор Микола Гарденін втілив задум у мавританському стилі — урочистому та декоративно насиченому. У 1915–1916 роках будівлю реконструював архітектор Валеріан Риков за ініціативи племінника Розенберга — Володимира Гінцбурга.

Чому єврейська громада Києва з’явилася саме на Подолі?

Присутність євреїв у Києві довгий час регулювалася жорсткими обмеженнями. Після створення у 1794 році смуги осідлості їхня кількість у місті почала зростати, проте вже у 1827 році Київ вивели зі смуги осідлості й євреїв змусили залишити місто. Лише у 1861 році Либідський та Плоський райони знову увійшли до неї. Саме ці умови сформували специфічну географію єврейського життя Києва — і Поділ став одним із його осередків.

Що сталося з синагогою за радянської влади та нацистської окупації?

У 1929 році радянська влада закрила синагогу й передала будівлю під клуб ремісників-кустарів. Під час нацистської окупації храм використовували як стайню. Після 1945 року синагогу знову відкрили для богослужінь — і протягом наступного півстоліття вона залишалася єдиною діючою синагогою Києва. Її доля разюче нагадує інші релігійні пам’ятки міста, що їх нищили й перепрофільовували в різні епохи — як-от Іллінська церква на Жилянській, знесена у радянський час.

Що таке мавританський стиль в архітектурі?

Мавританський стиль — архітектурний напрям XIX століття, що черпав натхнення з середньовічного мистецтва мусульманської Іспанії та Північної Африки. Його впізнають за підковоподібними арками, орнаментальними візерунками, ажурними декоративними елементами та розкішними фасадами. У Києві цей стиль набув популярності передусім у будівлях єврейських замовників — зокрема садиба Бродських на Хрещатику також мала мавританські риси.

Що на цьому місці тепер?

Синагога Розенберга збереглася до наших днів. У 2002 році розпочалася масштабна реставрація напівзруйнованої будівлі. Хоральна синагога на Подолі й досі стоїть на своєму місці — на відміну від багатьох київських пам’яток, що зникли безповоротно.

Чому це важливо знати

Синагога Розенберга — живе свідчення того, що Київ формувався як багатокультурне місто, де єврейська громада залишила відчутний архітектурний слід. Знати цю історію — означає розуміти справжній Поділ: не лише козацькі церкви та купецькі садиби, а й молитовні будинки, що пережили заборони, окупації та занедбаність і все одно вціліли.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х. Також ми повідомляли, що Київ: удар «шахедів» пошкодив велику хоральну синагогу на Щекавицькій.