Будинок №10 на Хрещатику: боги, леви й янголи на фасаді
Будинок №10 на Хрещатику — одна з небагатьох споруд головної вулиці міста, що зберегла багатий скульптурний декор. Зведений у стилі неоампір за проєктом архітектора Павла Андрєєва, він ховає на своєму фасаді десятки деталей, які більшість перехожих просто не помічає. Балкончики з цементними балясинами, що прикрашали будівлю первісно, до наших днів не збереглися, проте решта оздоблення лишається на місці, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що зображено на фасаді будинку №10?
Фасад будівлі — справжня енциклопедія декоративних мотивів. Над четвертим поверхом розміщено три барельєфні композиції із зображеннями Гефеста, Гермеса і Посейдона. Вище, над п’ятим поверхом, — скульптури янголів і чоловічі маскарони. У медальйонах на фронтоні можна розгледіти лев’ячі маскарони. Третій, четвертий і п’ятий поверхи прикрашають пілястри коринфського ордера, а на рівні третього поверху влаштовані балкони на консолях, фланковані гермами.
Що таке неоампір і чим він відрізняється від ампіру?
Ампір — «імперський» стиль початку XIX століття, що спирався на образи Стародавнього Риму та Греції: монументальні колони, військова символіка, рельєфи з античними героями. Неоампір — його пізніше відродження, що зберігало ту саму урочистість і тяжіння до антики, але вже у значно еклектичнішому контексті та з вільнішим трактуванням деталей. Саме тому на фасаді будинку №10 античні боги сусідять з янголами, а суворі пілястри — з пишним скульптурним декором.
Що таке герма і навіщо вона на балконах?
Герма — архітектурна деталь у вигляді стовпа або пілона з людською головою чи напівфігурою. В античності герми слугували межовими знаками та оберегами, пізніше перетворилися на суто декоративний елемент фасадів. На будинку №10 герми фланкують балкони третього поверху, надаючи їм урочистого, майже палацового вигляду.
Що втратив фасад із часом?
Первісно будівлю прикрашали балкончики з цементними балясинами — невеликими фігурними стовпчиками, що утворювали ажурні огорожі. Вони надавали фасаду більшої пластики й легкості. З часом ці деталі зникли, і сьогодні побачити оригінальний вигляд споруди можна лише на архівних фотографіях. Решта декору — маскарони, барельєфи, пілястри й скульптури — лишається на місці й досі чекає на уважного глядача.
Чому це важливо знати
Хрещатик часто сприймають як радянський проспект — і справді, більшість його будівель зведена після Другої світової. Проте будинок №10 нагадує: головна вулиця Києва має глибший шар пам’яті. Вміння читати місто по фасадах — навичка, що робить повсякденний маршрут справжньою мандрівкою крізь епохи. Саме такі деталі, як збережені підземелля Михайлівського монастиря, складають живу тканину міської спадщини, яку варто берегти й помічати.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Оболонське метро: тунелі, річки й знахідки під Києвом. Також ми повідомляли, що Kimi K3: як китайський ШІ майже наздогнав американський.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →







