Перейти до основного вмісту

Гостиний двір на Подолі: як найбільша руїна Києва чекає на порятунок

Гостиний двір на Подолі — найбільша історична руїна Києва і, ймовірно, всієї України. Будівля роками стоїть без даху та вікон, затягнута захисною сіткою, у стані, який фахівці характеризують як аварійний і надкритичний. Наприкінці 2021 року розпочалися часткові протиаварійні роботи, однак повноцінна реставрація так і не стартувала. Про стан пам’ятки повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

14 Серпня 2026 о 18:31|Історія Києва|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Аварійний стан Гостиного двору на Подолі: будівля без даху та вікон, затягнута захисною сіткою
Фото: ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Як виглядає Гостиний двір зсередини?

Побачити будівлю зсередини вдалося лише одиницям. На початку липня цього року фахівці «ДІАЗ Стародавній Київ» за участі «Україна Інкогніта» та «Сміливі відновлювати» — за сприяння Національного заповідника «Софія Київська» та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА — змогли оглянути споруду. Фотографії красномовно фіксують: стан погіршується з кожним місяцем. Це підтверджують і балансоутримувач, і орган охорони, і науковці КНМЦ, і представники громадських організацій.

Чому пам’ятка досі в руїні?

Гостиний двір уже багато років перебуває в аварійному стані, і значна частина будівлі досі незаконсервована. Протиаварійні роботи — укріплення залізобетонних конструкцій, очищення від сміття та накриття від опадів — Міністерство культури встигло розпочати наприкінці 2021 року. Це частково вберегло споруду від повного руйнування, але повномасштабна реставрація так і не розпочалася. Уже виросло ціле покоління киян, для яких ця споруда асоціюється виключно із занедбаною пусткою.

Які додаткові ризики несе занедбаність будівлі?

Проблема не обмежується самою пам’яткою. Відсутність належної гідроізоляції та неглибоке залягання споруд метро під Гостиним двором створюють додаткові ризики — і для самої будівлі, і для столичної підземки. Це перетворює консервацію об’єкта на питання не лише культурної спадщини, а й інфраструктурної безпеки міста. Детальніше про ситкацію навколо пам’ятки читайте у матеріалі «Гостиний двір на Подолі просять передати Києву для протиаварійних робіт».

Що таке консервація пам’ятки і чим вона відрізняється від реставрації?

Консервація — це комплекс заходів, покликаних зупинити руйнування споруди: захист від опадів, укріплення конструкцій, усунення аварійних елементів. Вона не відновлює первісний вигляд, але рятує те, що залишилося. Реставрація — наступний, значно дорожчий і тривалішій етап, що передбачає відтворення архітектурної форми на основі наукових досліджень. У випадку Гостиного двору навіть перший етап досі не завершено.

Що на цьому місці тепер і що планується?

Будівля стоїть на тому самому місці — огороджена, затягнута захисною сіткою, без даху та вікон. Київ, за словами міської влади, має необхідний фінансовий ресурс і фахову експертизу для проведення першочергових робіт. Для цього місто звернулося до Уряду з вимогою якнайшвидше передати Гостиний двір у власність Києва.

Чому це важливо знати

Гостиний двір — не просто стара будівля в аварійному стані. Це свідок багатовікової історії Подолу і всього міста. Кожен рік без консервації незворотно знищує те, що не можна відтворити. Пам’ять міста матеріальна: коли зникають будівлі — зникають і цілі пласти ідентичності. Небайдужість киян до долі таких об’єктів — єдине, що здатне прискорити їх порятунок.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Кличко нагородив активну молодь Києва премією міського голови. Також ми повідомляли, що Балістичний удар по Києву вночі 11 серпня: медиків викликали у Шевченківський р-н.

Автор
Гостиний двір на Подолі: як найбільша руїна Києва чекає на порятунок
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →