Google випав з гонки ШІ? Ні — він грає в іншу гру

Google створив сучасний штучний інтелект — і раптом зник з передової. Нові моделі компанії програють конкурентам, а OpenAI та Anthropic тікають уперед. Поразка? Аналітик Альберто Ромеро пропонує несподівану відповідь, повідомляє The Algorithmic Bridge. Google не програв — він свідомо вийшов з гонки. Бо його головний науковець не вірить у шлях суперників. І тихо готує власний.

30 Липня 2026 о 8:09|Наука і технології|⏱ 5 хв читання|Поділитися:

Ретрофутуристичний робот із кухлем Gemini Robotics — ілюстрація до статті про стратегію Google у ШІ

Авторська ілюстративна генерація за допомогою Midjourney

Гонка, в якій усі біжать в один бік

OpenAI та Anthropic зробили ставку на одну ідею. Вона називається рекурсивне самовдосконалення, англійською — RSI. Простими словами: ШІ, який сам створює кращий ШІ. Модель А будує розумнішу модель Б. Та створює ще досконалішу модель В. І так далі, дедалі швидше.

Уявіть ксерокс, який робить копію кращою за оригінал. Кожен наступний відбиток — чіткіший за попередній. Саме так, за задумом, має працювати RSI.

Це вже не фантастика, а робочі будні лабораторій. Інженери обох компаній визнають: код за них здебільшого пишуть ШІ-агенти. Агент — це програма, яка сама виконує завдання, а не чекає команди на кожен крок. Люди перетворилися на менеджерів таких агентів. Співзасновник Anthropic Джек Кларк у травні оцінив шанси на повноцінне RSI до 2028 року в 60%.

Показовий приклад — Андрій Карпати, один із найвідоміших дослідників ШІ у світі. Цього року він приєднався до Anthropic. Перед тим він перевірив ідею на власному проєкті: його агенти самостійно зробили його код ефективнішим приблизно на 10%.

Звідки ми знаємо, що Google відстає

Цифри — річ уперта. Google випустив свою найновішу модель, Gemini Flash 3.6, 21 липня. У рейтингу інтелекту Artificial Analysis вона посіла лише десяте місце. Позаду всіх головних лабораторій світу.

Тим часом суперники прискорюються. У березні OpenAI оголосила внутрішній «код червоний» і скасувала всі побічні проєкти. Компанія кинула сили на агентів та корпоративних клієнтів. Результат: її інструмент для програмістів Codex виріс із шести до десяти мільйонів користувачів за десять днів.

А тепер запитання. Хіба компанія з найбільшими дата-центрами і найкращими вченими може просто взяти й програти?

Гіпотеза: Деміс Хассабіс грає в іншу гру

Ось головна думка Ромеро. Керівник Google DeepMind Деміс Хассабіс не вірить, що агенти-програмісти приведуть до AGI. Так називають загальний штучний інтелект — систему, яка робить будь-яку розумову роботу не гірше за людину. Для Хассабіса шлях конкурентів — у кращому разі об’їзна дорога. У гіршому — глухий кут.

Його ставка — «моделі світу». Це ШІ, який розуміє і симулює реальність, а не просто вгадує наступне слово в тексті. Різницю легко відчути. Папуга може повторити фразу «склянка впаде». Дитина ж знає, що склянка на краю столу справді впаде і розіб’ється. Бо в її голові є модель світу — з гравітацією, склом і підлогою.

Є і друга причина, суто ділова. OpenAI та Anthropic — стартапи: без комерційного успіху ШІ вони не виживуть. Google натомість може роками оплачувати дослідження з прибутків пошуку. Він єдиний може дозволити собі не поспішати.

Гра на два фронти

Google веде гру на два фронти. Перший — Gemini: тримати паритет у звичайних чат-ботах, щоб захистити пошук і хмарний бізнес. Другий, головний — фундаментальні дослідження на випадок, якщо просте нарощування моделей упреться в стелю.

А причини для сумнівів реальні. Якісні дані для навчання ШІ закінчуються. Чипи дорожчають. І кожне нове подвоєння потужності дає дедалі менший приріст «розуму».

Три козирі в рукаві Google

Перший козир — власне моделі світу. Проєкт Genie генерує інтерактивні світи: ШІ створює простір, у якому можна ходити й діяти, як у відеогрі. А Gemini Robotics переносить ці знання в тіла справжніх роботів.

Другий — група Paradigms of Intelligence («Парадигми інтелекту») під керівництвом Блеза Агуери-і-Аркаса. Вона вивчає колективний інтелект і самоорганізацію. Ідея проста: розум може народжуватися не в одному гігантському «мозку», а у взаємодії багатьох простих програм. Приблизно як мурашник: окрема мурашка дурненька, але колонія разом розв’язує складні задачі. Це страховка на випадок, якщо «один величезний мозок у дата-центрі» виявиться глухим кутом.

Третій — науковий ШІ. Модель AlphaFold передбачає форму білків — молекулярних «деталей», з яких зібране все живе. За цю роботу Хассабіс отримав Нобелівську премію з хімії. Поки стартапи вдосконалюють чат-ботів, Google шукає нові ліки й матеріали.

Швидкість втечі: чому ставка смертельно ризикована

Ще у 2023 році Anthropic попередила: творці найкращих моделей 2025–2026 років відірвуться назавжди. Ромеро називає це «швидкістю втечі». У космонавтиці так звуть швидкість, потрібну ракеті, щоб вирватися з тяжіння Землі. Це 11,2 кілометра за секунду — у понад десять разів швидше за кулю з автомата.

Якщо RSI справді запрацює, наздогнати лідерів буде неможливо. Кожна їхня нова модель прискорюватиме створення наступної. Тому рішення Хассабіса — це все або нічого. Або моделі світу зроблять Google абсолютним лідером, або компанія назавжди залишиться позаду.

Чому це важливо знати

Ромеро чесно попереджає: офіційних підтверджень немає, це реконструкція з відкритих фактів. Та якщо він має рацію, гонка ШІ — це не змагання компаній. Це суперечка двох теорій інтелекту: «більше обчислень» проти «розуміння світу». OpenAI та Anthropic ставлять усе на одну карту. Google натомість будує екосистему, яка виграє, навіть якщо ставка на масштабування провалиться. Від результату залежить, яким буде ШІ у наших телефонах за кілька років.