Як виглядає Андріївський узвіз сьогодні?

Колись жвава туристична вулиця нині нагадує занедбаний майданчик. З 35 адрес узвозу половина — руїни або порожні будівлі. Фундаменти руйнуються, комунікації потребують ревізії. Особливо вражає будинок №9: без даху, без сходів, без перекриттів — просто в центрі міста, на головній туристичній вулиці. При цьому він є пам’яткою архітектури та водночас приватною власністю, що суттєво ускладнює будь-яке втручання.

Чому вулиця так і не відновилася після ремонту?

За словами києвознавця Єгора Кравця, після ремонту під Євро 2012 вулицю так і не здали в експлуатацію. Відтоді стан лише погіршувався: бізнеси йдуть, будівлі стоять закинуті. Архітекторка й народна депутатка Ганна Бондар вказує на системну проблему: закон захищає приватну власність, не зважаючи на статус культурної спадщини, — і це блокує будь-яке швидке рішення.

Хто береться рятувати узвіз і як?

20 червня на узвозі вперше зібралися активісти, києвознавці, народні депутати, представники КМДА та керівництво Подільського району — щоб оглянути стан вулиці й розпочати діалог. Організатори переконані: щодо кожного проблемного будинку має початися розмова між власниками, містом, державою та громадою. Незабаром з’явиться спеціальний сайт-лендінг із повною інформацією про всі 35 адрес. Про схожі виклики зі збереженням київської спадщини читайте також у матеріалі про Іллінську церкву на Жилянській.

Що таке ревіталізація і як вона може допомогти?

Ревіталізація — це комплексне відродження занедбаної міської території: не просто ремонт фасадів, а поєднання архітектурного відновлення, економічних механізмів і залучення мешканців. Ганна Бондар зазначає, що саме такий підхід закладається в новий Містобудівний кодекс України: чітка постановка задач, формування офісу розвитку, найм фахівців та участь громади. Без такого системного інструменту точкові ремонти лише відтягують неминуче.

Що буде з узвозом, якщо нічого не робити?

Організатори ініціативи попереджають: якщо зволікати ще десять років, замість затишного архітектурного ансамблю залишиться «чергова Лиса гора» — символ безгосподарності й байдужості. Війна виснажує ресурси й відсуває великі проєкти «на потім», однак частину проблем можна вирішити вже зараз — спільною волею та ентузіазмом небайдужих. Саме тому ініціатива зробила ставку на публічність і тиск громади.

Чому це важливо знати

Андріївський узвіз — не просто туристична локація, а жива пам’ять міста, де зосереджена унікальна забудова різних епох. Його занепад — це втрата, яку не можна компенсувати новобудовою. Коли кияни і гості міста розуміють масштаб проблеми, вони стають союзниками у тиску на власників і владу. Небайдужість громади — єдиний реальний важіль, який може зупинити перетворення символічної вулиці на руїну.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х. Також ми повідомляли, що Київ демонтував майже 700 незаконних споруд: звільнено понад 10 400 м².