Київська брама Старої Печерської фортеці: як зникла барокова пам’ятка
Київська брама — північний в’їзд до Старої Печерської фортеці (цитаделі), розташована між Спаським і Петровським бастіонами — була зведена ще у 1679 році козаками гетьмана Івана Самойловича, а у 1880-х роках її розібрали як таку, що втратила стратегічне значення. Сьогодні на її місці проходить проїжджа частина сучасної вулиці Лаврської — поблизу будинків №6 і №8. Про це нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Від дерев’яної вежі до мурованого бароко: як змінювалася брама?
Історія Київської брами налічує кілька будівельних етапів. Першу споруду — дерев’яну браму з вежею — звели у 1679 році під час будівництва фортеці козаками гетьмана Івана Самойловича. Це була типова оборонна конструкція своєї доби, зведена швидко й без претензій на монументальність.
У 1706 році браму перебудували, але знову ж із дерева. Лише у 1745 році на її місці з’явилася мурована споруда тунельного типу — якісно інша за своїм характером та архітектурним вирішенням. Саме вона стала справжньою окрасою фортечного комплексу.
Як виглядала мурована Київська брама?
Фасади мурованої брами 1745 року були оформлені в бароковому стилі, що відповідало тогочасним архітектурним смакам. Стіни прикрашалися рустом — декоративною кам’яною кладкою з виступаючими блоками — та увінчувалися пупкоподібними фронтонами, характерними для українського бароко.
Окремою архітектурною деталлю був дерев’яний міст, який сполучав головні ворота з мурованими равелінними воротами. Ті своєю чергою декорувалися пілястрами й розірваними бароковими фронтонами — елементами, що надавали споруді святкового й водночас суворого вигляду, притаманного фортечній архітектурі доби.
Таким чином, Київська брама поєднувала утилітарну оборонну функцію з виразним художнім образом, що було типово для українського містобудування XVIII століття, як ми раніше писали у матеріалах про архітектурну спадщину столиці.
Чому брама зникла і що залишилося на її місці?
У 1880-х роках Київська брама втратила своє стратегічне та практичне значення — фортеця на той час вже не виконувала оборонних функцій. Споруду розібрали, не залишивши жодної матеріальної згадки про неї на місці. Сьогодні там, де колись стояла барокова брама з мостом і равеліном, пролягає звичайна міська вулиця — Лаврська, поблизу будинків №6 і №8.
Це типова доля багатьох київських фортифікаційних об’єктів XIX століття: коли споруди переставали бути потрібними з військової точки зору, їх знищували без жодного документування чи спроби зберегти. Стара Печерська фортеця як цілісний ансамбль сьогодні значною мірою існує лише в архівних кресленнях, гравюрах та фотографіях, як ми раніше писали у рубриці про втрачені споруди.
Що таке Стара Печерська фортеця?
Стара Печерська фортеця (цитадель) — оборонний комплекс, будівництво якого розпочалося наприкінці XVII століття. Вона включала систему бастіонів, брам, равелінів і ровів. Фортеця відігравала важливу роль у захисті Києва протягом кількох століть і є частиною культурної спадщини, яка сьогодні потребує наукового дослідження та популяризації серед киян і гостей міста.
Раніше ми писали
Чому це важливо знати
Київська брама — лише один із прикладів того, як місто втрачало свій архітектурний вигляд унаслідок занедбання та прагматичних рішень минулих епох. Знання про такі втрати формує усвідомлене ставлення до збереження того, що ще залишилося. Розуміти, що саме і чому зникло з київського ландшафту, — означає краще розуміти саме місто та його ідентичність.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
