Fire Point: від тюрми ФСБ до плану знищення Росії
Денис Штілєрман — фізик-теоретик, колишній конструктор Міноборони Росії, в’язень ізолятора ФСБ (Федеральна служба безпеки Росії) — і засновник Fire Point, єдиної компанії в Україні, яка серійно виробляє балістичні ракети. У великому інтерв’ю каналу PRO:UA він уперше детально розповів, чому відмовив Міндічу, як проєкт «Фрея» стане щитом для Європи і чому Росію можна зруйнувати за один день.

Великий портрет засновника компанії, яка вже змінила хід війни
Хто такий Денис Штілєрман — і чому прізвище змінювалося
Почнемо з того, що більшість людей не знають. Людина, яка зараз виробляє найбільш болючу для Росії зброю, прожила значну частину свого життя в Росії. Народжений у змішаній родині — за словами самого Дениса Штілєрмана, на 50% українець, на 25% єврей і на 25% росіянин — він закінчив Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), один із найпрестижніших технічних університетів світу, де навчають ядерних фізиків і конструкторів зброї.
Його батько колись змінив єврейське прізвище «Штілєрман» на «Данилов», щоб вступити до московського фізтеху в радянські часи — але після зарахування обман розкрили і його відрахували. Ця деталь пояснює, чому донедавна засновника Fire Point знали переважно як «Данилова»: саме під таким прізвищем він жив і працював десятиліттями.
Після МФТІ Денис Штілєрман став головним конструктором автоматизованих систем керування в Міноборони Росії. Але у серпні 2008 року, коли Росія почала агресію проти Грузії, він звільнився. За його словами, той момент був переломним: він зрозумів, якою є ця держава.
Тюрма ФСБ і 1050 скарг
Наступний розділ його біографії — то детективна історія, яку в Голлівуді могли б екранізувати.
Після звільнення з оборонного сектору Денис Штілєрман зайнявся бізнесом із нерухомістю: на хвилі кризи 2008 року скупив великі земельні ділянки в Росії. Але його колишній діловий партнер із 2003 року — Ярослав Карпов, який нині, за словами Дениса Штілєрмана, працює в оборонному секторі Російської Федерації, — у певний момент забрав спільну московську нерухомість, поки Денис Штілєрман сидів у в’язниці.
Як він там опинився? Управління ФСБ разом зі слідчим комітетом Росії вимагали від підприємця $23 мільйони хабара за зняття арештів із земельних ділянок. Щоб підкріпити тиск, проти нього порушили повністю сфабриковану кримінальну справу: конфісковано понад 370 ділянок, за зняття арешту з кожної вимагали по $55 тисяч.
Денис Штілєрман не заплатив. Він почав записувати слідчих і зробив щось несподіване: поставив виробництво скарг на потік. За пів року ув’язнення у московській «Матроській тиші» він і його адвокат подали понад 1050 різноманітних клопотань і оскаржень. Сам він це називає «юридичним булінгом»: завантажити судову систему настільки, щоб вона більше не могла обслуговувати ФСБшників.
Зрештою слідчий здався — і закрив справу за відсутністю складу злочину. Це був 2018 рік.
Але й на свободу потрапив із ускладненнями: перед виходом із-під домашнього арешту від нього вимагали написати заяву про повернення російського громадянства (яке він уже втратив до того). Написав — тільки для того, щоб вийти, за його словами.
«Ви можете співставити дату, коли я сидів, і все побачите», — каже він.
Дружина і діти в Москві — найстрашніший ризик
Окремий розділ цієї історії — родина.
Після виходу на волю Денис Штілєрман більшість часу проводив у Києві та за кордоном. До Москви він «випадково наїжджав» — колишня дружина не віддавала дітей. Але після початку повномасштабного вторгнення склалася унікально небезпечна ситуація: його дружина і двоє дітей залишались у Москві аж до 2025 року.
Саме тому він перший час не фігурував публічно як засновник Fire Point. Він домовився з Єгором Скалигою — партнером і директором компанії — що той «фронтуватиме» його: буде номінальним власником, поки Денис Штілєрман не вивезе родину.
Ситуацію ускладнило те, що видання The Kyiv Independent оприлюднило секретну інформацію про головного конструктора стратегічного підприємства ще тоді, коли дружина і діти були в Москві. Наступні 28 годин — поки родина діставалась до виходу з Росії — Денис Штілєрман називає найстрашнішими в житті: страшнішими за 72 години у «стакані» під час допитів і страшнішими за місяці ув’язнення.
Вивезти їх із Москви допоміг Ігор Фурсенко — людина, яка також фігурує на «плівках Міндіча». Денис Штілєрман дякує йому за це особисто:
«Він зробив те, що мені не вдавалося».
Fire Point починалася з $2 мільйонів і завдання «зробити дрон»
До 2022 року Денис Штілєрман в Україні бізнесом не займався взагалі. Він займався громадськими ініціативами — судовою реформою, легалізацією канабісу та реформою освіти. Після початку повномасштабного вторгнення, як і більшість громадян, він чекав, що державні підприємства
«почнуть випускати якісь ракети, кудись летіти буде, буде якась відсіч».
Коли цього не сталося, він вирішив зробити сам.
Разом із Єгором Скалигою — другом ще зі шкільної лави — вони купили юридичну «пустишку» із статусом платника ПДВ, щоб не чекати місяцями. Поставили мету: дрон, який нестиме 50 кілограмів на 700 кілометрів і коштуватиме не більше $50 тисяч. У кінці 2022 року почали, у травні 2023-го дрон пройшов випробування, у жовтні — отримали перші контракти на 200 одиниць.
Усе це Денис Штілєрман фінансував з власних коштів: за його словами, він «десь $2 мільйони, може більше» вклав особисто до першого контракту.
Що важливо розуміти: 97% компанії Fire Point належить Денису Штілєрману, 2,5% — Єгору Скализі. Жодних інших акціонерів, жодних прихованих власників.
Як ми детально писали раніше, підхід компанії нагадує революцію Генрі Форда: максимальна стандартизація, відкриті рішення, відмова від унікальних компонентів. Open-source польотний контролер із GitHub виявився надійнішим за рішення за $250 тисяч. Двигун береться від цивільної авіації. Корпус мотається з композиту.
«Фламінго»: ракета, якої не повинно існувати
Це та частина інтерв’ю, де Денис Штілєрман дозволяє собі технічну відвертість, рідкісну для оборонного виробника у воєнний час.
Fire Point починала з дронів і думала над ракетами поступово. Одного дня прийшов колишній директор авіазаводу з пропозицією зробити копію радянського «Стрижа». Денис Штілєрман подивився на конструкцію і відмовився: занадто складно у виробництві, потрібна висококваліфікована ручна праця.
Замість цього вирішили робити ракету з нуля — на тих самих принципах, що й дрон: максимальна автоматизація, мінімум складних процесів.
Корпус мотають із композитного матеріалу (вугле- або склопластику), вставляють крило — і ракета готова до встановлення двигуна. А двигун — ключовий інженерний трюк — взятий від цивільної авіації. Модель АІ-25, яку ставлять на навчально-тренувальні літаки, споживає значно менше пального, ніж двигуни, традиційно застосовувані в крилатих ракетах. Саме тому «Фламінго» здатна летіти на 3000 кілометрів і нести бойову частину вагою 1650 кілограмів.
Для розуміння масштабу: «Іскандер» несе бойову частину вагою 480–700 кілограмів на 500 км. «Фламінго» несе більш ніж удвічі важчу і летить у шість разів далі.
Але є нюанс: крилата ракета летить горизонтально, майже як літак, — її можна перехопити системами ППО (протиповітряної оборони). Тому наступний крок був неминучий.
Як ми писали у грудні 2025 року, паралельно Fire Point розробила FP-7 — балістичну ракету, яка йде різко вгору, а потім падає на ціль із надзвуковою швидкістю. Перехоплення такого об’єкта практично неможливе.
«Фрея»: щит для Європи без кнопки вимкнення
Назва — від скандинавської богині кохання і війни. А суть — панєвропейська система протиракетної оборони, яку Fire Point будує на принципово новому підході.
ФП-7 спочатку розроблявся як перехоплювач балістичних ракет на висотах до 20 кілометрів. За суттю — клон четвертого відсіку ракет С-300/С-400, але виготовлений із карбону. Легший, маневреніший, і, ймовірно, здатний летіти далі за оригінал.
Але фундаментально новим є не конструкція, а ділова модель. Fire Point пропонує усім потенційним партнерам — Норвегії, Данії, великим оборонним концернам Європи — відкрити програмний код власних радарів і командних центрів. Натомість відкриває власне програмне забезпечення. У ракеті немає бекдорів: якщо її продали — Fire Point не може вимкнути її дистанційно. Ніколи.
Ця умова — «ніякого кілсвіча» — є відповіддю на один із найбільших страхів сучасної оборонки. Коли США відключили систему Patriot у Катарі під час проходження ізраїльської авіації, весь світ побачив уразливість. Денис Штілєрман пропонує альтернативу: зброю, яка не залежить від настрою постачальника.
Результат: перехоплення балістичної ракети, яке зараз коштує $6+ мільйонів (для Patriot), за системою «Фрея» може коштувати $1–1,5 мільйона.
Зеленський офіційно оголосив про початок проєкту «Фрея» — хоча, за словами Денис Штілєрмана, це сталося на два тижні пізніше, ніж мало б. Причина затримки — «плівки Міндіча», які з’явились посеред ночі якраз тоді, коли Данія мала підписати великий контракт.
Про деталі проєкту та майбутні балістичні ракети ми детально писали у березні 2026 року.
Міндіч, $100 мільйонів і «валіза під столом»
Це найбільш детально розказана і найбільш скандальна частина інтерв’ю.
Навесні 2024 року Fire Point брала участь у відкритих випробуваннях, організованих Американським посольством разом із силами оборони України. Умова: пролетіти під впливом систем радіоелектронної боротьби й ураза ціль. Fire Point, за словами Денис Штілєрмана, стала єдиною компанією у світі, яка пройшла ці тести.
Після цього почалась черга охочих вкласти гроші в компанію. Серед них виявився Тимур Міндіч — у кінці березня 2024 року. Він запропонував $100 мільйонів за 50% компанії.
Денис Штілєрман відмовив: надто дешево для компанії, яка щойно довела унікальність. Переговори тривали від квітня 2024-го по серпень 2025 року — сума поступово зростала.
Але ключовою перешкодою виявилась не ціна, а схема платежу. Міндіч, за словами Дениса Штілєрмана, пропонував один мільйон доларів офіційним платежем — і решту «валізою під столом». Засновник Fire Point відмовив категорично:
«Я сам зруйную капіталізацію компанії. Мені не потрібна валіза під столом. Мені потрібні білі гроші».
Восени 2025-го з боку Міндіча запропонували «фронт-людину» — конкретну особу, яка формально стала б акціонером. Денис Штілєрман і цей варіант відкинув. Переговори зупинились.
Тепер щодо Ігоря Хмельова — людини, яка фігурує у «плівках Міндіча» і яка дійсно є співробітником Fire Point. За словами Дениса Штілєрмана, Хмельов — «найкращий менеджер, якого я зустрічав»: саме він організаційно побудував Буковель. У Fire Point він прийшов у 2023 році і отримав бронювання з того ж часу. Після того, як The Kyiv Independent розкрив цей факт, Хмельов звільнився сам — щоб не шкодити репутації компанії.
Чому саме Хмельов фігурує у «плівках Міндіча»? На думку Дениса Штілєрмана, Міндіч і Цукерман обговорювали бронювання Хмельова, бо вважали його зв’язком із компанією і хвилювались, що плітки про їхній зв’язок із Fire Point «вилізуть». Жодного відношення до ракетних контрактів чи сум ці розмови не мають.
«Плівки» завжди з’являються вчасно
Денис Штілєрман не звинувачує конкретних людей, але хронологію називає відверто.
— Компанія оголошує намір робити балістику → з’являються аудитори з дивними звітами.
— Fire Point кодифікує «Фламінго» → відкривається розслідування.
— Оголошення про балістичну програму → знову щось з’являється.
— Запуск «Фреї», і того ж дня Данія мала підписати контракт на викуп усього обсягу виробництва данського заводу → о 12-й ночі виходять «плівки Міндіча».
«В нас в той день повинно було бути підписання з датчанами. Ми аж привезли директора датського підприємства сюди на підписання», — каже він. Контракт відтермінований. Паралельно одна з провідних оборонних компаній Європи відклала інтеграцію свого радару з ракетою «Фрея».
Він у такі збіги не вірить — але і конкретних звинувачень не висуває.
«Ми живемо в демократичній країні», — резюмує Денис Штілєрман.
ОАЕ за $2,5 мільярда — чому угода не відбулась
Одна із найбільших оборонних угод, яку ніколи не підписали.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) — суверенний фонд — оцінили Fire Point у $2,5 мільярда і запропонували придбати 30% за $758 мільйонів. Денис Штілєрман серйозно розглядав угоду з двох причин: по-перше, 30% не дають контрольного впливу; по-друге, ОАЕ — це сухий сонячний клімат, малий бюрократичний тиск і можливість побудувати там космодром для фінального збирання ракет і здешевлення космічних запусків.
Але поки Антимонопольний комітет України рік аналізував угоду, відбулась революція в компанії: запустили балістичну ракету.
Після цього капіталізація Fire Point зросла ще більш ніж у два рази. Великий інвестиційний банк запропонував провести закрите розміщення акцій — невеликий пакет, але за значно вищою оцінкою. Угода з ОАЕ втратила економічний сенс. Денис Штілєрман заявив, що, найімовірніше, від неї відмовляться.
Як ми писали у травні 2026 року, паралельно компанія вивела два супутники на орбіту і планує запустити «десятки» до 2027 року — тобто стратегія космосу реалізується і без арабських грошей.
6000 інженерів під час війни: як це можливо
Один із найцікавіших «непомітних» аспектів інтерв’ю — кадрова модель Fire Point.
Компанія зараз нараховує понад 6000 працівників і займає більше 300 тисяч квадратних метрів виробничих площ. Для порівняння: стартова точка у 2022 році — шестеро ентузіастів.
Як Fire Point утримує людей, коли кожен інженер з їхнім досвідом легко знайде роботу в Європі чи США?
- Перша відповідь очевидна: великі зарплати і бонуси. «Десятки тисяч доларів» — такий порядок бонусів Денис Штілєрман підтвердив, не назвавши точних цифр.
- Друга відповідь — глибша. Він формулює це як «примат духовних насолод над фізичними»: для інженера найважливіше — бачити результат своєї роботи. У Fire Point цикл від ідеї до випробуваного виробу займає місяці, а не роки, як у державних підприємствах. Якщо ти розробив ракетний двигун і за дев’ять місяців бачиш, як він летить — твоя цінність як інженера стрибає принципово.
- Третя відповідь — освіта. Fire Point набирає студентів, має власні курси фізики та математики, і разом із Київською школою економіки (КШЕ) будує інженерний факультет. Студенти отримують подвійний диплом: КШЕ плюс один із топ-5 технічних університетів Європи. Fire Point за це платить.
«На відміну від росіян, у них немає конкуренції — тому вони приречені», — підсумовує Денис Штілєрман, порівнюючи кадрові моделі.
Як зруйнувати Росію за один день
Найбільш промовиста частина інтерв’ю — про стратегічне бачення.
Денис Штілєрман переконаний: Росія вразлива не лише у військовому, а й у економічному сенсі. Ключ — нафта. За його словами, Україна вже зараз технічно здатна за один день заблокувати весь нафтовий експорт Росії у Балтійському і Чорному морях.
Схема проста: оголошуєш морську блокаду. Дрон підлітає до танкера, вмикає 16-й міжнародний канал зв’язку і попереджає:
«Якщо за 15 хвилин не зміните курс — будете атаковані у в ходове відділення».
Якщо танкер відкриває вогонь — він перестає бути цивільним судном і може бути знищений. Якщо не змінює курс — уражається у в ходове відділення.
Реалізація коштує «дуже-дуже мало» для України. Натомість Росія втрачає сотні мільярдів доларів нафтових доходів.
Другий напрямок — вигнання Росії з ООН (Організація Об’єднаних Націй). Денис Штілєрман є співзасновником організації #unrussiaUN, яка просуває юридичний аргумент: Росія є єдиною країною у світі, яка ніколи не ратифікувала статут ООН і просто змінила табличку з «СРСР» на «Російська Федерація» 24 грудня 1991 року. Для її виключення достатньо 50% голосів у Генеральній Асамблеї — ніякого вето у Раді Безпеки.
Але найважливішою умовою він вважає психологічний перелом у Європі: перестати дивитись на Росію як на «батьківщину Толстого і балету». Він наводить конкретну закономірність: на будь-якій землі, куди приходить Росія, знищується щонайменше 20% населення. Голодомор — 6 мільйонів. Чечня — 25% населення. Країни Балтії — 20%.
«Якщо ми зараз зробимо перемир’я — вони накопичать сили, про нас забудуть дуже швидко», —
каже він і нагадує про В’єтнам: США гарантували захист Південного В’єтнаму, але на третій рік просто вивели війська, поки Північ захоплювала Сайгон, виправдовуючи це «корумпованістю» партнера.
Підсумок: «Ми перший раз за всю історію маємо реальний шанс зруйнувати Російську імперію».
Чому це важливо знати
Інтерв’ю Дениса Штілєрмана — це рідкісний публічний зріз того, як виглядає українська оборонна промисловість зсередини: де знаходяться її справжні ризики, чому скандали з’являються саме тоді, коли компанія робить прорив, і яким може бути реалістичний шлях до закінчення війни. Для людей, які хочуть розуміти, що відбувається за лаштунками найгучніших новин, — це один із найбільш інформативних документів про Ukrainian defence tech за останні роки.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









