Перейти до основного вмісту

У Києві стартує конкурс «Портрет Малевича»: прийом робіт до 10 жовтня

Національна спілка архітекторів України (НСАУ) разом із польськими партнерами запускає міжнародний відкритий конкурс «Портрет Казимира Малевича». Презентація проєкту відбудеться 15 травня о 16:00 в Українському кризовому медіа-центрі на вул. Хрещатик, 2 у Києві. Конкурс покликаний повернути постать художника, уродженця Києва, до українського культурного контексту, повідомляє НСАУ.

15 Травня 2026 о 12:25|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Логотип міжнародного мистецького конкурсу «Портрет Казимира Малевича» на чорному тлі з червоними геометричними фігурами
Фото: НСАУ | 1920×1080

Навіщо Україна проводить конкурс про Малевича?

Казимир Малевич народився у Києві, навчався та викладав в Україні, а українське село вважав одним із ключових джерел свого художнього мислення. Попри це, у вітчизняному культурному дискурсі його постать досі залишається недостатньо представленою. Організатори прагнуть виправити цю ситуацію через сучасне мистецьке переосмислення спадщини художника та формування нового міжнародного діалогу навколо неї.

Ініціатором конкурсу виступив архітектор Дмитро Антонюк, президент Благодійного фонду розвитку архітектури імені Н. Б. Чмутіної. За його задумом, проєкт має стати повноцінною платформою для переосмислення Малевича саме як митця з українськими коренями.

Хто може взяти участь і в яких форматах?

Конкурс має відкритий міждисциплінарний формат і запрошує до участі широке коло учасників:

  • художників;
  • архітекторів;
  • дизайнерів;
  • студентів творчих спеціальностей;
  • авторські колективи з України та інших країн.

Учасники можуть працювати в будь-якій техніці та медіа: живопис, графіка, скульптура, інсталяція, архітектурні концепції, digital art, відео, VR та AR. Таким чином організатори прагнуть об’єднати традиційні мистецькі підходи та новітні технології під одним концептуальним дахом.

Прийом робіт триватиме до 10 жовтня 2026 року, що дає учасникам достатньо часу для розробки повноцінних проєктів.

Які організації підтримують конкурс?

До числа співорганізаторів увійшли провідні українські культурні та освітні інституції:

  • Національна академія мистецтв України (НАМУ);
  • Національна спілка архітекторів України (НСАУ);
  • Національна спілка художників України (НСХУ);
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА);
  • Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА).

Міжнародну складову забезпечують польські партнери — Познанський політехнічний університет, Краківська політехніка та Гданська політехніка. Залучення провідних польських закладів підкреслює справді міжнародний масштаб ініціативи.

Що відбудеться з роботами після конкурсу?

За результатами відбору з конкурсних робіт буде сформована міжнародна мобільна виставкова платформа — колекція сучасних інтерпретацій постаті Малевича. Виставка експонуватиметься у різних країнах і культурних просторах, що дозволить охопити широку міжнародну аудиторію та популяризувати українські культурні зв’язки зі спадщиною художника за кордоном.

Пресконференція з нагоди офіційного запуску конкурсу відбудеться 15 травня о 16:00 в Українському кризовому медіа-центрі (вул. Хрещатик, 2, Київ). Захід відкритий для представників ЗМІ та всіх зацікавлених.

Чому це важливо знати

Конкурс «Портрет Казимира Малевича» — це не лише мистецький захід, а й важливий крок у поверненні українського культурного спадку. Для киян і всіх українських митців це можливість заявити про себе на міжнародному рівні, а для міста — зміцнити репутацію культурної столиці, яка переосмислює власну мистецьку ідентичність навіть в умовах воєнного часу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві на вулиці Казимира Малевича обмежували рух. Також ми повідомляли про культурну афішу Києва з 18 до 24 травня.

Автор
У Києві стартує конкурс «Портрет Малевича»: прийом робіт до 10 жовтня
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →