Що виправили у документах

Після зауважень Міністерства активісти прошили аркуші, пронумерували сторінки та додали свіжі фотографії будівлі. Ключовим доповненням став офіційний висновок Українського інституту національної пам’яті: збереження флігеля швейцарця Бонадурера не суперечить вимогам Закону про деколонізацію та декомунізацію.

Чому будівля унікальна

Флігель — одна з останніх споруд, що фіксує первісну парцеляцію головної вулиці міста — Хрещатику. Садиба розташована на розі двох вулиць і історично тісніше пов’язана з допожежним Хрещатиком, ніж із сучасною вулицею Грушевського.

Будівля є прикладом традиційної київської архітектурних прийомів, коли споруди ставали органічним продовженням горбистого рельєфу: вхід розташований на першому поверсі з боку вулиці, а вийти можна з третього — вже на горі, де розташований Інститут благородних дівчат.

Хронологія: від підпалів до суду

Боротьба за 148-річний флігель сягає 2010-х років, коли родина екс-міністра часів Януковича Дмитра Табачника вирішила звести на місці цієї забудови найвищий у Києві хмарочос. Для цього будинок позбавили охоронного статусу через суд, а саму споруду кілька разів підпалювали.

У 2025 році активісти звернулися до Міністерства культури напряму — Департамент охорони культурної спадщини КМДА відмовився навіть розглядати питання повернення статусу. Тепер, після виправлення всіх зауважень, документи подано повторно.

Чому це важливо знати

Флігель Садиби Бонадурера — рідкісний зразок київської забудови XIX століття, що зберігає унікальну топографію Хрещатика до пожежі 1811 року. Якщо Міністерство культури надасть будівлі охоронний статус, вона отримає правовий захист від знесення та нової забудови на цій ділянці.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у квітні 2026 року садибі Бонадурера загрожував негайний знос. Також ми повідомляли про знесення будинку на Саксаганського, 111 — попри охоронний статус споруду повністю зруйнували під виглядом реконструкції.