Як адміністрація Трампа та «Хамас» намагалися укласти угоду про звільнення заручників

У березні 2025 року адміністрація Дональда Трампа тричі провела секретні переговори з лідерами «Хамас» у Катарі, намагаючись звільнити останнього живого американсько-ізраїльського заручника в Газі — Едана Александера, пише The New York Times. Це стало безпрецедентним відходом від американської політики, яка забороняє будь-які контакти з угрупованнями, визнаними терористичними — такими, як «Хамас», включене до списку терористичних організацій США.
Три зустрічі за один місяць
Переговори розпочалися і завершилися у березні. Головним переговірником з боку США був Адам Бойлер — приватний інвестор і спецпредставник Трампа у справах заручників, який прибув до Дохи з радником — випускником Гарвардської бізнес-школи. Їх приймали троє представників «Хамас» — Тахер аль-Ноно, Басем Наїм і Оссама Хамдан. Зустріч відбулася в атмосфері місяця Рамадан — після іфтару, за солодощами та апельсиновим соком.
Обговорювалося:
- Обмін Александера на 250 палестинських ув’язнених, включно зі 100 засудженими до довічного ув’язнення (замість звичних 500, що вимагає «Хамас»).
- Розблокування гуманітарної допомоги для Гази.
- Звільнення жінок і дітей в обмін на тіла ще чотирьох американсько-ізраїльських заручників, які загинули.
За словами джерел, спочатку Бойлер запропонував 100 довічників + 150 в майбутньому, але через спротив Ізраїлю ця пропозиція була знижена до 100 в’язнів.
Ізраїль втручається
Після першої зустрічі, за інформацією джерел, радник Нетаньягу Рон Дермер зателефонував Бойлеру, висловивши гнів через те, що Ізраїль не було попереджено про перемовини. Наступного дня медіа-ресурс Axios опублікував інформацію про зустріч Бойлера з «Хамас» — що, на думку американських чиновників, було зливом з боку Ізраїлю для зірвання домовленостей.
У минулому, зокрема у січні 2025 року, адміністрація Трампа вже намагалася організувати подібну зустріч, але вона була скасована через тиск ізраїльської сторони.
Останні кроки та зрив
5 березня — третя зустріч. Бойлер ставить «Хамас» ультиматум: остання пропозиція — 100 в’язнів, обмін тіл, відновлення гуманітарної допомоги. Якщо угода не буде прийнята до його вильоту — вона зникає з порядку денного.
«Хамас» не погоджується вчасно.
Через тиждень угруповання пропонує схожу пропозицію самостійно — але вже пізно. США більше не вели прямих переговорів, і в гру вступив інший посланник Трампа — Стів Віткофф, який вимагав звільнення декількох живих заручників без гарантій припинення війни.
Це стало точкою розриву. Незабаром Ізраїль відновив бомбардування Гази, і Едан Александер досі залишається в полоні.
Ключові деталі:
- Початкова мета Трампа: оголосити про звільнення Александера у промові перед Конгресом — це не вдалося.
- Бойлер працював у тандемі з Віткоффом — спецпредставником по Близькому Сходу.
- Ізраїль намагався зірвати переговори, побоюючись надмірних поступок за одного заручника.
- «Хамас» заявив про готовність до перемир’я на 5–10 років, з роззброєнням — але не про відмову від збройного крила.
- Угруповання також вимагало звільнення двох засуджених у США членів фонду Holy Land Foundation — це додатково ускладнило переговори.
Чому це важливо знати
Цей епізод став яскравим прикладом того, як адміністрація Трампа відходить від традиційної дипломатії, включаючи безпрецедентні прямі переговори з визнаними терористичними організаціями. Це може свідчити про нову тактику у веденні міжнародної політики: прагматизм замість догм. Водночас приклад ілюструє глибокий розрив у довірі між США та Ізраїлем, який може мати довготривалі наслідки для безпеки регіону.
Провал угоди також означає, що і живі, і тіла загиблих — залишаються в заручниках війни, а шанс на дипломатичний прорив було втрачено через політичну конкуренцію та відсутність координації.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









