Хто збудував браму і навіщо?

Будівництво брами розпочалося під час масштабних робіт на території Софії Київської. Замовником споруди виступив митрополит Рафаїл Заборовський — впливовий церковний діяч своєї епохи, чиє ім’я й закріпилося за пам’яткою. Ймовірним автором проєкту вважається архітектор Йоган Шедель — майстер, відомий своїми роботами в тогочасному Києві, зокрема над дзвіницею Софійського собору.

Первісно брама являла собою велику муровану споруду з широким арковим проїздом, приміщеннями для охорони та пишними бароковими фронтонами. Вона слугувала не лише функціональним в’їздом, а й репрезентативним архітектурним акцентом, що підкреслював значущість митрополичого двору.

Що можна побачити на фасаді сьогодні?

До наших днів зберігся лише західний фасад споруди — проте навіть він захоплює багатством деталей. На брамі можна роздивитися листя аканта, виноградні грона, маскарони та декоративний фронтон. Особливу увагу привертає фамільний герб митрополита Заборовського, розміщений над аркою: палаюче серце в обрамленні пальмових гілок — символ, насичений релігійною символікою бароко.

За припущенням дослідників, ліплений декор створили брати І. та С. Стобенські — майстри, які також працювали над оздобленням монастирської дзвіниці. Якщо це так, перед нами приклад цілісного мистецького задуму, де скульптори й архітектор діяли в єдиному ансамблі.

Як брама опинилася в глухому куті?

У XIX столітті перепланування Києва кардинально змінило долю пам’ятки. Брама опинилася у глухому куті: проїзд замурували, більшу частину споруди розібрали, а територію колишнього митрополичого двору перетворили на сад. Від колись величної будівлі залишився лише один фасад — своєрідна декорація, що нагадує про минулу велич цього місця.

Проте навіть у такому вигляді пам’ятка не зникла з поля зору дослідників. Під час археологічних розкопок 1957 року вдалося встановити первісний вигляд споруди та зрозуміти її масштаб.

Чи відновлюють браму сьогодні?

З 2007 року за спеціальним дозволом ЮНЕСКО триває відтворення брами у первісному вигляді. Це означає, що пам’ятка, яка перебуває в охоронній зоні об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО — Софійського собору, — повертає собі втрачені риси. Процес реставрації та відтворення таких споруд є складним і тривалим, адже потребує документальної бази, узгоджень із міжнародними організаціями та залучення кваліфікованих реставраторів.

Брама Заборовського розташована у Георгіївському провулку — зовсім поруч із Софійською площею, але осторонь від туристичних маршрутів. Більшість перехожих минає її, не підозрюючи, що перед ними — один із небагатьох уцілілих зразків київського бароко XVIII століття.

Чому це важливо знати

Брама Заборовського — наочний приклад того, як міські перепланування можуть знищувати архітектурну спадщину. Її часткове збереження і поточне відновлення нагадують: навіть невеликі, малопомітні об’єкти здатні розповісти про характер цілої епохи. Для киян і туристів це привід уважніше придивлятися до вулиць міста — в його провулках і досі ховаються сліди XVIII століття.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, архітектурна спадщина Подолу і Старого Києва зберігає ще чимало маловідомих перлин — від садиби Конраді до церков XVIII століття, що досі стоять осторонь від туристичних маршрутів.