Бельведер у Хрещатому парку: як Київ втратив оглядовий майданчик заради Арки
У 1936 році під час реконструкції Піонерського (нині — Хрещатого) парку на одній із київських круч за проектом архітектора С. Бабулевича збудували бельведер — паркову споруду з оглядовим майданчиком, звідки відкривався мальовничий краєвид на Поділ та Дніпро. Серед киян об’єкт більше знали під назвою «балюстрада». Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Як виглядала споруда
Бельведер складався з двох рівнів. На нижньому — напівкругла колонада, що задавала урочистий ритм усій будові. На верхньому — висунутий у бік Дніпра оглядовий майданчик, прикрашений балюстрадою з монументальними вазами. Саме ці балюстрадні елементи й закріпили за спорудою народну назву. Тривалий час бельведер прикрашав київські кручі та був однією з найпопулярніших паркових атракцій міста.
Чому бельведер знесли
Споруду зруйнували напередодні святкування 1500-річчя Києва. На місці бельведера звели Арку дружби народів і облаштували новий оглядовий майданчик. Так тихо зникла одна зі знакових паркових будівель міста — без гучного прощання і без збереження в реєстрі пам’яток. Нині про бельведер нагадують лише архівні фотографії.
Чому це важливо знати
Бельведер у Хрещатому парку — один із багатьох прикладів, коли київська архітектура зникала не від часу чи стихії, а внаслідок свідомого рішення — заради нових символів епохи. Документування таких втрат допомагає зберегти пам’ять про міське середовище, яке формувало ідентичність Києва протягом десятиліть.
Раніше ми писали
Як ми повідомляли, на Хрещатику зберігся МАФ 1949 року — один із небагатьох архітектурних об’єктів тієї епохи, що досі стоїть на своєму місці. А нещодавно ми писали про будинок на Сагайдачного, 29 — пам’ятку пізнього класицизму XIX ст., що досі зберігає оригінальні фасади на Подолі.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
