У Києві обрали переможців конкурсу на екопростір пам’яті Самійла Кішки
У Києві журі всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу визначило переможців на кращу проєктну пропозицію облаштування нового громадського простору пам’яті Самійла Кішки на вулиці Покровській у Подільському районі столиці. Імена лауреатів та їхні роботи будуть оголошені лише під час офіційної церемонії нагородження, повідомляє джерело.

Хто увійшов до журі конкурсу?
До складу журі увійшли провідні архітектори, науковці та представники культурної спільноти. Головою журі стала народна депутатка України, заслужений архітектор Ганна Бондар. Серед членів журі — архітектори Олександр Барановський, Наталія Бут, Анатолій Ізотов і Павло Пекер, науковці Ольга Жовква та Георгій Кравець, керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков, а також директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова. Функції секретаря конкурсу виконував Руслан Примак, головний фахівець ДІАЗ «Стародавній Київ».
Широке представництво фахівців різних галузей — від архітектури до охорони культурної спадщини — мало забезпечити комплексний підхід до оцінки поданих проєктів. Адже майбутній простір має органічно вписатися як у міське середовище Подолу, так і в контекст збереження історичної пам’яті.
Хто організував і фінансував конкурс?
Організатором конкурсу виступила громадська організація «Україна Інкогніта», яка також забезпечила призовий фонд у розмірі 30 тисяч гривень. Замовником є КНМЦ як балансоутримувач відповідної земельної ділянки. Ініціатором проведення конкурсу став Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».
Залучення громадської організації до організації та фінансування конкурсу є характерним прикладом співпраці між державними структурами та громадянським суспільством у питаннях міського благоустрою. Такий формат дозволяє залучати широке коло учасників — як архітекторів-практиків, так і молодих фахівців із різних регіонів України.
Де і навіщо з’явиться новий екопростір?
Новий громадський простір планується облаштувати на вулиці Покровській у Подільському районі Києва. Концепція передбачає поєднання сучасних архітектурних рішень з історичною спадщиною та громадськими ініціативами. Простір отримає назву на честь Самійла Кішки — видатного козацького гетьмана, чиє ім’я пов’язане з героїчними сторінками української історії.
Поділ — один із найстаріших районів Києва з густою мережею пам’яток архітектури та культури. Поява тут нового публічного простору, що поєднує екологічну складову з меморіальною функцією, відповідає сучасним тенденціям у розвитку міського середовища. Подібні простори виконують роль не лише місць відпочинку, а й осередків громадського життя та просвіти. Як ми раніше писали, Київ вже реалізовував подібні ініціативи — зокрема на Солом’янці замість МАФів облаштовують сквер.
Конкурс став частиною ширшої тенденції до переосмислення публічних просторів Києва крізь призму національної ідентичності та історичної пам’яті — процесу, який активізувався після повномасштабного вторгнення Росії. Як ми писали, столиця послідовно повертає своїм вулицям і просторам українські імена та смисли.
Чому це важливо знати
Поява нового екопростору пам’яті на Покровській вулиці збагатить публічне середовище одного з найісторичніших районів Києва. Для мешканців Подолу та гостей міста це означатиме нове місце для відпочинку та знайомства з козацькою історією України. Водночас конкурс демонструє, що навіть в умовах війни Київ продовжує розвивати інфраструктуру та дбати про культурну ідентичність міського простору.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у лютому в Києві оголосили цей архітектурний конкурс на створення екопростору пам’яті Самійла Кішки на Подолі. Також повідомляли про інший приклад перетворення міського простору — на Солом’янці на місці МАФів з’явиться сквер.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









