Чому це відбувається

Самійло Кішка (близько 1530-1602) — один із найлегендарніших гетьманів Запорозького козацтва, організатор морських походів проти Османської імперії та визволитель українських невільників. Його постать увічнена в народній думі «Самійло Кішка», яка оповідає про героїчне визволення з турецького полону.

Саме після свого визволення з турецької неволі у 1599 році Кішка побудував на цьому місці церкву Миколая Доброго на подяку святому Миколаю за порятунок. За народним переказом, святий з’явився козакам у хмарі та провів їх до Києва. Дзвіниця тієї первісної церкви збереглася до сьогодні на Покровській вулиці та є визначною архітектурною пам’яткою Подолу XVI століття.

Створення екопростору пам’яті гетьмана стало можливим завдяки спільним зусиллям кількох інституцій. Ініціатором виступив заповідник «Стародавній Київ», замовником — Київський національний музей-заповідник «Часова дорога», який є балансоутримувачем ділянки. Призовий фонд у розмірі 30 тисяч гривень забезпечує громадська організація «Україна Інкогніта», яка активно займається популяризацією історичної спадщини України та організацією культурних проєктів.

Хто відповідає

Конкурс організований Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» на чолі з керівником Романом Маленковим. До складу журі увійшли провідні українські архітектори та експерти з різних галузей: Олександр Барановський (координатор проектів Національної спілки архітекторів України), Наталія Бут (завідувачка науково-дослідної лабораторії кафедри архітектурних конструкцій НАОМА), народна депутатка України IX скликання та віце-президент НСАУ Ганна Бондар, головний архітектор заповідника «Стародавній Київ» Анатолій Ізотов.

Також до журі входять професорка Ольга Жовква (доктор архітектури, професор КНУБА), Павло Пекер (архітектор, засновник компанії Peker&Partners) та дослідник архітектури Георгій Кравець від громадської організації «Україна Інкогніта». Важливу роль у реалізації проєкту відіграє директорка департаменту культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, яка відповідає за збереження та популяризацію історичних об’єктів столиці.

Що роблять зараз

Метою конкурсу є виявлення найкращої проектної пропозиції для подальшої розробки проектно-кошторисної документації та реалізації. Учасники повинні створити концепцію затишного та сучасного екопростору, який поєднає вшанування пам’яті гетьмана Самійла Кішки зі створенням зони відпочинку для городян та гостей столиці.

Конкурс передбачає чіткий графік роботи: прийом заявок відбуватиметься з 3 по 17 лютого 2026 року, після чого учасники матимуть час до 16 березня на розробку своїх проектних пропозицій. Призовий фонд розподілено наступним чином: переможець отримає 15 тисяч гривень, друге місце — 10 тисяч гривень, третє місце — 5 тисяч гривень. Переможець матиме унікальну можливість реалізувати свій проєкт у самому серці історичного Києва на Покровській вулиці.

Відповідальним секретарем конкурсу призначено Руслана Примака. Програма та детальні умови конкурсу доступні на офіційній сторінці ДІАЗ «Стародавній Київ». Організатори очікують на участь як досвідчених архітекторів, так і молодих фахівців, які зможуть запропонувати свіжий погляд на створення сучасного екопростору з глибоким історичним контекстом.

Чому це важливо знати

Самійло Кішка залишив визначний слід в українській історії як перший флотоводець, що відкрив козацькому флоту шлях у Чорне море. Він удосконалив козацьку чайку для морських походів, створив тактику бою з турецьким флотом та штурму морських фортець. Протягом 1567-1569 років його флотилія штурмувала міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Білгород та Очаків, завдаючи потужних ударів по Османській імперії.

У 1599 році Кішка організував повстання на турецькій галері, де українські невільники, які провели в неволі десятки років, перемогли яничарів і повернулися на батьківщину. Ця подія увічнена в народній думі «Самійло Кішка» — одній із найвідоміших пам’яток усної народної творчості, яка передавалася з покоління в покоління як свідчення незламності українського духу.

Створення екопростору на історичному місці, безпосередньо пов’язаному з гетьманом, допоможе киянам та гостям міста краще пізнати власну історію та зберегти пам’ять про видатних захисників України. Це також частина ширшої стратегії збереження культурної спадщини столиці в умовах воєнного часу, коли особливо важливо зберігати, популяризувати та передавати наступним поколінням національну ідентичність та історичну пам’ять.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року ми розповідали про відкриття у Києві мистецької ініціативи «Меморіал Архипа Куїнджі 2025» у Національному музеї історії України. У листопаді ми повідомляли про проведення міжнародного фестивалю Kyiv Baroque Fest-2025, який за 12 днів представив 42 культурні події та перетворив Київ на один із центрів європейської барокової сцени.