Перейти до основного вмісту

Садиба Конраді на Подолі: перлина київського історизму

Садиба Конраді — колишній прибутковий будинок на розі вулиць Петра Сагайдачного, 23, та Ігорівської — вважається однією з найвишуканіших споруд Подолу. Триповерхова цегляна будівля, зведена у 1898 році, вирізняється багатим ліпленим декором у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Про її архітектурні особливості повідомляє видання.

6 Травня 2026 о 17:37|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Садиба Конраді на розі вулиць Петра Сагайдачного та Ігорівської на Подолі у Києві — пам'ятка архітектури 1898 року
Фото: відкриті джерела | 1920×1080

Хто і коли збудував садибу?

Ділянка на Подолі була забудована ще в середині XIX століття. На зламі XIX–XX століть садиба належала Артуру Конраді, а після нього — його дружині Олені Карлівні. До 1917 року власники змінювалися ще кілька разів. Новий будинок звели у 1898 році, і ця дата досі зазначена на фасаді — вертикально викарбувана між вікнами головного фасаду в картушах.

Приміщення першого поверху традиційно відводилися під крамниці, другий та третій — під житлові квартири. Така функціональна схема була типовою для київських прибуткових будинків того часу.

Яка архітектура і декор вирізняють будинок?

Будівля П-подібна у плані, має вальмовий дах із бляшаним покриттям та залізобетонні пласкі перекриття. Архітектурне вирішення виконане у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Чоловий фасад з боку вулиці Сагайдачного нараховує чотирнадцять віконних осей, бічний — з боку Ігорівської — десять.

Розкріповка головного входу, лівий фланг і наріжжя з обох боків увінчані тридільними аттиками зі смугою меандра. Фасади прикрашені рустом. Лізени на рівні другого поверху завершуються маскаронами — декоративними масками, характерними для барокової традиції. Третій поверх декоровано пілястрами іонічного ордера: здвоєними на головному фасаді й одиничними на бічному. Як ми раніше писали, на тій самій вулиці Сагайдачного зберігся ще один унікальний зразок — кам’яниця № 25а у стилі неоренесансу.

Які деталі ліплення роблять будинок унікальним?

Над першим поверхом протягнутий профільований гурт. Широкий фриз між другим і третім поверхами заповнений складними композиціями з вазонами, фестонами й пальметами — рослинними орнаментальними мотивами, запозиченими з античної традиції.

Карниз підтримують парні модульйони з акантом, під ним фриз оздоблений рослинним орнаментом і картушами. Сандрики на другому поверсі прямі, на третьому — із замковими каменями-кронштейнами, які обабіч тримають грифони. Ця деталь — фігури грифонів як охоронців будівлі — є особливо рідкісною у київській архітектурі доби еклектики й надає садибі неповторного характеру. Парадний вхід розташований з боку вулиці Сагайдачного й акцентує головну вісь будівлі.

Чому це важливо знати

Садиба Конраді — наочний приклад того, яку архітектурну цінність зберігає Поділ. Подібні будівлі формують неповторний вигляд Києва та є частиною його культурної ідентичності. В умовах активної забудови та реконструкцій питання збереження таких об’єктів є вкрай актуальним — як для містян, так і для міської влади.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, церква Миколи Притиска на Хориві — ще одна пам’ятка Подолу з цікавою легендою про злодія і прощення.

Автор
Садиба Конраді на Подолі: перлина київського історизму
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →