Перейти до основного вмісту

У галереї «Хлібня» відкрилася виставка «Кодифікація художнього всесвіту»

У галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відкрилася виставка творчого дуету художників Олександра Сергієнка та Оксани Горобцової під назвою «Кодифікація художнього всесвіту». Експозиція об’єднує різні художні практики та вибудувана навколо трьох смислових блоків: пам’яті, форми та підсвідомого, — джерело.

6 Травня 2026 о 18:30|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Організатори та куратори на відкритті виставки «Кодифікація художнього всесвіту» у галереї «Хлібня» в Києві на тлі арт-об'єктів
Фото: галерея Хлібня | 1920×1080

Що глядач побачить на виставці?

Виставка «Кодифікація художнього всесвіту» пропонує занурення у три самостійні, але взаємопов’язані смислові простори. Перший блок присвячений темі пам’яті — як особистої, так і колективної. Другий досліджує форму як мову мистецтва: структуру, ритм та архітектуру візуального висловлювання. Третій звертається до підсвідомого — тих пластів людської психіки, які складно вербалізувати, але можливо передати через образ і колір.

Кожен із блоків пропонує власний спосіб прочитання мистецтва — через символ, структуру або відчуття. Така побудова перетворює виставку на своєрідний навігатор художнього мислення, де глядач сам обирає точку входу до діалогу з авторами.

Чому серія «Берегині» є центральною?

Смисловим ядром експозиції стала серія «Берегині», в якій традиційні українські образи постають у сучасному переосмисленні. Берегиня в народній культурі — це символ захисту домашнього вогнища, продовження роду та духовної сили жінки. У роботах Сергієнка та Горобцової цей архетип набуває нового звучання: він осмислюється крізь призму сучасної ідентичності, воєнного досвіду та культурної пам’яті.

Художники не копіюють традицію, а вступають із нею в діалог — використовують знайомі символи як відправну точку для роздумів про те, що означає бути українцем сьогодні, зберігати коріння в умовах, коли саме існування культури опиняється під загрозою. Саме тому «Берегині» сприймаються не як ностальгія, а як актуальне висловлювання.

Де придбати сувеніри з виставки?

Для тих, хто хоче зберегти враження від побаченого, заповідник підготував приємний бонус: листівки з експонатами виставки можна придбати у крамничці, розташованій у Софійській дзвіниці. Це можливість підтримати художників і забрати частину виставки додому.

Галерея «Хлібня» розміщена на території Національного заповідника «Софія Київська» — одного з найважливіших культурних і туристичних осередків столиці. як ми раніше писали, заповідник регулярно відкриває свої простори для сучасного мистецтва, поєднуючи тисячолітню спадщину з актуальним культурним контекстом.

Чому «Софія Київська» відкриває простір сучасним художникам?

Національний заповідник «Софія Київська» дедалі активніше стає майданчиком для сучасного мистецтва. Галерея «Хлібня» — це простір, де діалог між давниною і сьогоденням відбувається не лише через архітектуру, а й через живопис, графіку та інсталяцію. Такий підхід дозволяє залучати нову аудиторію — тих, хто можливо вперше переступає поріг заповідника саме заради виставки сучасних авторів, а потім відкриває для себе й давні фрески Софійського собору.

як ми раніше писали, подібні ініціативи є важливою частиною культурної політики Києва в умовах війни — підтримувати художників, надавати їм майданчики і зберігати мистецьке життя міста попри всі виклики.

Раніше ми писали

Чому це важливо знати

Виставка «Кодифікація художнього всесвіту» — це не лише мистецька подія, а й культурне висловлювання в час війни. Звернення до теми пам’яті, ідентичності та традиційних українських образів у сучасному переосмисленні нагадує киянам і гостям міста: культура продовжує жити, творитися і осмислювати дійсність. Відвідання таких виставок — це також спосіб підтримати українських художників і зберегти культурний простір міста.

Автор
У галереї «Хлібня» відкрилася виставка «Кодифікація художнього всесвіту»
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →