У Києві затримали власницю фірми, що ремонтувала «уряд ЛНР»: понад 630 тис. грн
У Києві затримано власницю будівельного підприємства з Луганщини, компанія якої у 2025 році виконала ремонтні роботи у так званому «будинку уряду ЛНР» і отримала за це понад 630 тис. грн. Про підозру у пособництві державі-агресору жінці повідомили за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури, повідомляє @pgo_gov_ua.
Як підприємство потрапило до системи закупівель окупантів
За даними слідства, підозрювана проживає у Києві, однак у 2023 році через родичів, які залишилися на тимчасово окупованій території Луганщини, перереєструвала своє будівельне підприємство за законодавством Росії. Після цього компанію включили до системи державних закупівель країни-агресора.
Саме через цей механізм фірма почала виконувати підряди окупаційної адміністрації. Серед об’єктів — так званий «будинок уряду ЛНР», де компанія провела будівельно-ремонтні роботи. Загальна сума, яку підозрювана отримала від діяльності на тимчасово окупованій території у 2025 році, перевищила 630 тис. грн.
Яке покарання загрожує підозрюваній
Жінці повідомлено про підозру у пособництві державі-агресору, вчиненому за попередньою змовою групою осіб — за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України. Справу веде Дніпропетровська обласна прокуратура.
За клопотанням прокуратури суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Це означає, що до вирішення питання по суті жінка перебуватиме під вартою і не зможе вийти на свободу, сплативши заставу.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
Чи є подібні випадки в Києві
Це не перший випадок, коли мешканці столиці опиняються під слідством через співпрацю з окупаційними структурами. Правоохоронці фіксують схеми, за яких підприємці, що виїхали з окупованих територій або ніколи там не мешкали, через посередників реєструють бізнес за російським законодавством і беруть участь у підрядах окупаційної адміністрації. Суми таких контрактів можуть бути відносно невеликими, однак сам факт співпраці кваліфікується як пособництво агресору.
Як ми раніше писали, київські правоохоронці дедалі частіше стикаються з ситуаціями, де затримання супроводжуються додатковими правовими колізіями — від протидії поліцейським до підозр у ухиленні від мобілізації. Справа власниці луганської фірми виглядає інакше: тут ідеться про свідому економічну співпрацю з ворогом.
Чому це важливо знати
Справа демонструє, що співпраця з окупаційною адміністрацією — навіть опосередкована, через родичів і перереєстрацію підприємства — може завершитися триманням під вартою без застави. Для киян, які мають бізнес або родичів на тимчасово окупованих територіях, це сигнал: будь-які фінансові операції з окупаційними структурами підпадають під кримінальну відповідальність незалежно від місця фактичного проживання підприємця.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
