Будинок митрополита у Голосієві знесли у 2008 році

Як виглядала резиденція і що в ній містилося
Будівля була прямокутною у плані й одноповерховою. Архітектор П. Спарро виділив на західному фасаді два ризаліти з трикутними фронтонами, а центральну частину увінчував кілеподібний фронтон — характерна риса церковної архітектури першої половини XIX століття.
Всередині розміщувалися кабінет митрополита, їдальня, опочивальня, вітальня та гардероб. У південно-східній частині будинку діяла домова церква святого Іоанна Багатостраждального (Сучавського) — вона надавала резиденції одночасно житлового й сакрального характеру.
Наприкінці XIX століття з північного боку до будівлі зробили прямокутну прибудову. У такому вигляді споруда простояла понад сто років.
Що сталося з будівлею за радянської доби і після повернення церкві
У радянські роки Голосіївську пустинь фактично знищили як монастирський осередок. Митрополичий будинок уцілів лише тому, що його передали на потреби сільськогосподарського інституту — господарське використання врятувало споруду від знесення.
У 1993 році будівлю повернули церковній громаді. Провели ремонтні роботи та відновили домову церкву святого Іоанна Багатостраждального. Здавалося, пам’ятка отримала другий шанс.
Однак у 2008 році будинок розібрали самі ж представники УПЦ МП — під час масштабних робіт з будівництва нового монастирського комплексу. Споруда, що пережила радянські репресії, не витримала церковної реконструкції.
Чому це важливо знати
Голосіївська резиденція митрополита Філарета — один із небагатьох зразків архітектури першої половини XIX століття, що зберігалася в районі аж до 2008 року. Її зникнення нагадує: київські пам’ятки руйнуються не лише від воєнних ударів — їх нерідко знищують у мирний час під виглядом реконструкції чи розбудови. Як ми раніше писали, лише через російську агресію у Києві та Київській області пошкоджено 173 пам’ятки культурної спадщини. Але частина безповоротних втрат — наслідок рішень, ухвалених у мирний час.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у XIX столітті на Галицькій площі Києва постала «Залізна» церква — унікальна споруда з чавунних і залізних деталей, що її знесли у 1934 році. Це ще одна сторінка із довгого переліку втраченого Києва.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →










