Кам’яниця на Сагайдачного, 25а: пам’ятка неоренесансу, де торгували «Елегантним світом»
Будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 25а на Подолі — триповерхова цегляна кам’яниця кінця XIX століття у стилі неоренесансу. Споруда внесена до реєстру пам’яток містобудування й архітектури місцевого значення, а її вхідні двері з вітражами — один із найкращих зразків столярного мистецтва початку XX століття, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».
Хто і коли збудував кам’яницю
Ще в середині XIX століття ділянка належала купцям Лічковим і була забудована дерев’яними спорудами. На початку XX століття власником став купець першої гільдії П. Попов. Сама кам’яниця зведена в останній чверті XIX століття — імовірно, частина старішої кам’яної споруди увійшла до об’єму нового прибуткового будинку, про що свідчать склепінчасті перекриття підвалу та проїзду на подвір’я.
Будинок поставлено на облік пам’яток наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25 вересня 2006 року.
Що тут продавали і як будинок змінювався з часом
На першому поверсі кам’яниці працювали великі галантерейно-мануфактурні магазини «Реноме» та «Новий час», а також крамниці дамського та чоловічого вбрання «Ліон» і «Елегантний світ». У 1922 році будівлю націоналізувала радянська влада.
Під час реконструкції 1967 року надбудували третій поверх і встановили світловий ліхтар над сходами. На зламі 1980-х — 1990-х років провели капітальний ремонт: перекрили дах, частину прямокутних вітрин переробили на аркові, встановили нові балкони та відновили дерев’яні двері з вітражами початку XX століття.
Як виглядає будинок сьогодні
Сьогодні кам’яниця — триповерхова, Г-подібна у плані, пофарбована у зелений колір, з глибоким підвалом і двосхилим дахом. Фасад вирішений у стилі історизму з неоренесансними елементами: симетрична композиція, рустовані лізени, карнизи й фриз із зубчастою крайкою, аркові вітрини із замковими каменями, напівциркульні перемички та архівольти з дентикулами.
Чому це важливо знати
Кам’яниця на Сагайдачного, 25а — один із небагатьох торговельних будинків кінця XIX століття на Подолі, що зберіг автентичні архітектурні деталі попри радянські перебудови. Її статус пам’ятки місцевого значення означає, що будь-які зміни фасаду або інтер’єру потребують погодження з охоронними органами. Як ми раніше писали, Поділ зберігає одну з найщільніших концентрацій архітектурних пам’яток у Києві — і кожна з них потребує уважного ставлення.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, київська архітектура XXI століття балансує між збереженням спадщини та тиском забудовників — і саме будинки, подібні до цього, є точкою відліку в цій суперечці.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
