Три роки після звільнення Київщини — як Україна виграла битву за столицю

2 квітня 2022 року Київська область була повністю звільнена від російських військ. Ця дата стала одним із символів стійкості українського спротиву, коли ЗСУ зламали плани Кремля щодо “швидкого захоплення Києва” і змінили хід усієї війни. Через три роки РБК-Україна нагадує про ключові етапи цієї надважливої битви.

Як розгорталася битва за Київщину

З перших хвилин вторгнення 24 лютого 2022 року Київ став головною мішенню. Ворог атакував з півночі (через Білорусь і Чорнобиль), зі сходу (Чернігів, Суми), а також повітряними силами — метою був швидкий штурм столиці та ліквідація державного керівництва.

Найгарячішими напрямками стали:

• Гостомель — 24 лютого ворог атакував аеродром “Антонов”, прагнучи висадити десант з 18 Іл-76. Втратили 6 гелікоптерів, а ЗСУ знищили злітну смугу, зірвавши операцію.
• Васильків — нічний штурм 27 лютого провалився, після чого росіяни втратили шанс висадити великі сили під Києвом.
• Буча, Ірпінь, Макарів, Ворзель — міста, де точилися затяжні бої, важливу роль у яких відіграла тероборона.
• Мощун — найнебезпечніший напрямок, через який відкривався прямий шлях до площі Шевченка.

Оборону очолював тодішній командувач Сухопутних військ Олександр Сирський. Він назвав критичним моментом ситуацію в Мощуні:

“Ціною неймовірних зусиль ситуацію було переломлено. Ворог не зміг прорватися”.

Вирішальну роль відіграла контрольована інженерна операція:

• ЗСУ підірвали греблю Київського водосховища, потім ще один шлюз, що призвело до розливу річки Ірпінь.
• Вода затопила підступи до Києва, російська техніка загрузла, логістика була зруйнована.

Також важливими стали засідки і атаки на російські колони постачання, зокрема за допомогою Bayraktar TB2.

Контрнаступ і звільнення

Україна не лише стримала наступ, а й перейшла у контратаку.

• 28 березня звільнено Ірпінь
• 31 березня — Бучу та Гостомель
• 2 квітня — вся Київщина

Це був перелом у війні. За словами Сирського:

“Світові лідери повірили в силу українського війська і почали активніше допомагати”.

Ціна спротиву: злочини і трагедії

Окупація Київщини тривала понад місяць. Найжахливіші наслідки були в:

• Бучі — понад 400 тіл цивільних, десятки зі слідами катувань на вул. Яблунській.
• Ірпені, Бородянці — зруйновані житлові райони, братські могили.
• Загалом в області загинуло понад 1400 мирних жителів, з них 714 — закатовані.
• Задокументовано понад 9000 воєнних злочинів.

Бучанська трагедія стала символом російського терору, як і знищення літака “Мрія” в Гостомелі — найбільшого у світі.

У березні 2022 року Зеленський надав звання “місто-герой” 10 населеним пунктам, серед них — Буча, Ірпінь, Гостомель.

Чому це важливо знати

Битва за Київ — це не лише історія перемоги, а й моральний фундамент спротиву, який надихає українців і досі. Саме після перемоги під Києвом світ почав вірити в Україну, посилилася міжнародна допомога, зламалися плани “бліцкригу”. Пам’ять про ті події — це справжній урок сили, тактики, єдності та ціни свободи. Третя річниця звільнення — момент пошани до кожного, хто боронив столицю і Україну.