«Ми нарешті отримали підтвердження, що Китай постачає зброю Росії. Ми вважаємо, що китайські представники залучені до виробництва окремих видів озброєнь на території Росії», — заявив Зеленський.

Хоча президент не надав конкретних доказів, він згадав про порох та артилерійські системи, пообіцявши оприлюднити більше інформації наступного тижня.

Солдати КНР у складі армії РФ?

Це не перша публічна підозра Києва щодо ролі Китаю у війні. Ще 8 квітня українська влада повідомила про затримання двох громадян Китаю, які воювали на боці РФ у Донецькій області. За словами Зеленського, загалом на боці Росії діє «кілька сотень» громадян Китаю.

Реакція Пекіна

Офіційний Пекін категорично відкинув усі звинувачення, назвавши заяви Зеленського «безпідставними» та «безвідповідальними».

«Китай не є ініціатором української кризи й не бере участі у конфлікті. Ми завжди виступали за мирне врегулювання», — наголосив речник МЗС КНР.

Київ: «Позиція Китаю — не нейтральна»

Виступаючи в соцмережах, перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що участь китайських громадян у бойових діях «підриває довіру до Китаю як до постійного члена Ради Безпеки ООН». Він зазначив, що фактична підтримка Москви суперечить заявленій ролі Пекіна як посередника.

Захід також звинувачує Китай

Сполучені Штати й інші країни G7 неодноразово заявляли, що Китай:

• допомагає Росії обходити санкції,
• постачає електронні компоненти, необхідні для виробництва зброї,
• зміцнює стратегічний альянс із Кремлем, зокрема в торгівлі, технологіях і постачанні дронів подвійного призначення.

На Заході Китай дедалі частіше називають «вирішальним посередником» у російському військовому наступі, навіть якщо офіційно Пекін не визнає агресії та не постачає важку техніку.

Чому це важливо знати

Заява Зеленського змінює дипломатичну рамку навколо ролі Китаю у війні в Україні. Вперше Київ відкрито звинувачує Пекін у військовій підтримці Росії, що може мати далекосяжні наслідки — від додаткових санкцій до міжнародної ізоляції Китаю як члена Ради Безпеки ООН.

Це також демонструє зростання напруженості між Україною та КНР, яка, попри риторику миру, залишається одним із головних економічних і технологічних тилів Кремля.