Демократичний скепсис: що показало опитування

Опитування, проведене серед понад 3500 респондентів у семи найбільших країнах ЄС, виявило, що 64% європейців не демонструють стабільної прихильності до демократичних принципів. Вони частіше схиляються до підтримки «сильного лідера» та не завжди визнають важливість таких основ демократії, як право голосу чи система стримувань і противаг.

Найвищий рівень підтримки демократії зафіксовано у Швеції — 52%. В інших країнах цей показник значно нижчий:

• Франція та Румунія — лише 30%
• Іспанія — 25%

«Демократія в кризі довіри»: коментарі організаторів

«Низький відсоток послідовної підтримки демократії справді викликає занепокоєння»,

— заявив генеральний секретар European Movement Петрос Фассулас у коментарі POLITICO’s Brussels Playbook.

«Це не означає, що наші співгромадяни налаштовані антидемократично. Але вони розчаровані, позбавлені сили та дезорієнтовані — саме це сіє насіння авторитаризму», — додав він.

Результати дослідження підтверджують загальноєвропейський тренд: зростання популярності популістських і крайньо правих партій. Це особливо яскраво проявилося під час виборів до Європарламенту минулого року, коли основні політичні сили зазнали поразки у Франції та Німеччині.

Парадокс: скепсис щодо демократії, але підтримка спільної оборони

Попри кризу довіри до демократичних інститутів, європейці активно підтримують подальшу інтеграцію в оборонній сфері, співпрацю в боротьбі з дезінформацією та допомогу Україні. Майже половина опитаних висловилася за створення спільної армії ЄС як відповіді на зростаючі загрози, зокрема з боку Росії.

«Дані показують, що політичним елітам у Брюсселі, Парижі, Берліні та інших столицях варто усвідомити: набагато більше людей, ніж вони думали, хочуть армію ЄС», — зазначив Фассулас.

Чому це важливо знати

Європейський скепсис щодо демократії має безпосередні наслідки для України. Поки українці щодня платять найвищу ціну за свободу й демократичні цінності, європейське суспільство демонструє втому від складних демократичних процедур і готовність підтримати «сильну руку». Це серйозний виклик для української дипломатії — адже суспільні настрої безпосередньо впливають на урядові рішення щодо підтримки України.

Водночас зростання підтримки спільної оборонної політики відкриває нові можливості. Київ може активніше долучатися до європейських оборонних ініціатив, пропонувати партнерства та посилювати свій голос у формуванні безпекових стратегій ЄС. Парадоксально, але криза довіри до демократії супроводжується консолідацією навколо питань безпеки — і це шанс, який Україна має використати.